Стіна з невидимого скла Гроза десятирічної давнини У той вечір небо над Києвом затягло сизими хмарами

Та що ти на мене кричиш?! обурено здійнявся чоловік. Я ж лікую й годую твою дружину, а ти мені ще й нерви псуєш?

28 березня 2024 року, Київ Іноді мені здається, що я пишу цей щоденник лише для того, аби впевнитися

Ти будеш їсти останньою, аж доки всі закінчать, сказала мені дочка з іншого кінця мого власного столу

Ми всиновили маленького хлопчика, якого вже тричі повертали різні сімї казали, що він надто складний.

Вчора я завітав до свого сусіда Остапа, щоб позичити дриль. Він відчинив двері у спортивних штанях і

Особистий щоденник Лідії Степанівни, м. Львів, 2024 рік *** Останнім часом мені важко даються навіть

Видимість чи щире серце? Часто ми так прагнемо статусу, що забуваємо про тих, хто підняв нас із самого низу.

ДИВОВИЖНЕ ЖИТТЯ На весіллі моєї подруги Ярини ми святкували цілих два дні: з піснями, з ситними стравами

Того дня, коли він сказав мені: Без мене ти ніхто я вже кілька місяців планувала піти. Кожного разу