Оксана Романчук була слухняною дитиною. Вчилася добре, мамі з бабусею клопоту не завдавала.

Тайна старої фотографії Микита й Олеся вчилися в одній групі. Дівчина як дівчина, нічого незвичайного.

— Як це не можете? Це ж ваша мати. Ви плакали у неї в палаті, а тепер не хочете хоронити? — Оксана задихнулася

У сюрійний сон, де логіка ковзала, ніби масло по сковороді, Остап зупинив свій “ЗАЗ”

**Щоденниковий запис** Якось не спалося. Відкинула ковдру, перевернула подушку на прохолодніший бік

Олег зупинив авто. — Дев’яносто п’ятий, повний бак, — кинув він хлопцеві на заправці й пішов у будівлю.

Був повільний вівторковий день, коли він зайшов — пан Богдан, наш тихий постійний відвідувач.

Якби ми зустрілися раніше… Оксана прийшла до поліклініки вчасно, забрала у реєстратурі картку та піднялась

Таємниця старої фотографії Олег і Катерина вчилися в одній групі. Звинсі дівчина, нічим не вирізнялась.

Був тихий вівторок, коли до кав’ярні зайшов пан Григорій, наш постійний відвідувач. Він завжди