Мої родичі живуть у неймовірному бe3лaдi та бpyдi! Не уявляю, як так можна жити

Якось сталося так, що мені довелось терміново зайти до своїх родичів. Часто ми не бачились, через певні обставини особистого характеру, але суть зараз в іншому.

Родичі ці не дуже багаті та не дуже бідні – стандартна середньостатистична сім’я. Проте було одне але – чистота це точно не їхнє. Я не можу сказати, що я якась супер класна господиня та чистюля, але елементарних правил прибирання та порядку в домі все таки притримуватись варто.

Вся їхня квартира – це пилозбірник. Килими на стінах, пил на яких видно неозброєним оком, повно всяких пильних статуеток. Повно всяких баночок, по підлозі розкидано всяке сміття. На всю квартиру смердить котячим наповнювачем, а лоток для кота певно вже давненько не мився. Всі дверні ручки липкі від жиру. Про ганчірки краще мовчати. Такого смороду я ще ніколи не відчувала, ніби їх в каналізацію макнули та поклали в тій ж каналізації маринуватись на рік.

Ну так ось. Коли я прийшла, «господиня» запропонувала мені поїсти та одразу попрямувала до кухні готувати. Коли вона накрила невеликий стіл та поклала тарілки з приборами я жахнулась – усі прибори були масними та в розводах. Поки її не було, я швидко все протерла антибактеріальними серветками.

Після цього ми сіли та почали трапезу. Я лише робила вигляд, що їм, а сама просто колупала тарілку. «Господиня» помітила це та почала розпитувати мене:

-Все добре? Чому ти не їси? Не смачно? Чи може ти гидуєш?

Що я маю на це відповісти? Це вже ні в які ворота, якщо чесно. Як можна так жити?