ЖИТТЯ

Кожного року всі рідні мого чоловіка приходили до нас на Новий рік, купували та готували все на 12 людей ми з чоловіком, у цьому році я вирішила, що все має бути інакше!

У нас з чоловіком велика квартира, уже відносно дорослі діти (донька навчається в університеті, а син закінчує школу), тож останніх три роки так повелося, що вся рідня чоловіка приходить до нас святкувати Новий рік. І це свято перетворилося для мене на справжні тортури: встати о 06:00, наготувати всього, розмістити гостей спати, прибрати, нагодувати всіх зранку, і так кожного року.

З чоловіком ми познайомилися в університеті. Я була дівчинкою з села, тому його батьки довго були проти одруження. Та після навчання я влаштувалася на престижну роботу, стала багато заробляти. Потім мої батьки подарували мені велику квартиру в місті, і батьки Романа нас відразу благословили на шлюб, адже нарешті повірили, що мені не потрібна прописка в місті.

Живемо ми й зараз душа в душу – і після 25 років разом. У нас двоє прекрасних дітей – донька Анна та син Данило. Зараз старша все рідше приїжджає до нас на свята, відколи стала навчатися в університеті в столиці та знайшла там собі роботу. Син вже в цьому році закінчує школу.

Реклама

Уже три роки поспіль – майже традиція – свекор та свекруха, сестра чоловіка з сім’єю та брат чоловіка з його дівчиною приходять на Новий рік до нас. Усього за стіл сідає аж 12 людей! При цьому готую на всіх відразу кожного разу я.

Мій ранок 31 грудня починається о 06:00, я швиденько снідаю, п’ю каву, і починаються тортури, адже приготувати пюре, декілька салатів, закуски, м’ясо, нарізки на всіх дуже складно. Коли всі сідають за стіл я вже хочу спати. Після звернення президента, зазвичай, усі сидять за столом ще годинку, а потім розходяться спати по кімнатах – і влаштувати всіх також треба мені, адже пізно додому добиратися нікому не хочеться.

І на цьому мій вечір не закінчується, адже коли всі лягають спати, ми з чоловіком прибираємо зі столу та миємо посуд. Поспавши буквально 2-3 години, я змушена знову вставати – приготувати чай, каву, накрити знову на стіл, адже треба всіх нагодувати. Коли гості йдуть, то на нас з чоловіком знову чекає прибирання та миття посуду.

І так тривало вже досить довго… Кожного року всі рідні мого чоловіка приходили до нас на Новий рік, купували та готували все на 15 людей ми з чоловіком, у цьому році я вирішила, що все має бути інакше! Чому я повинна вставати вдосвіта, чому купувати все на велику родину повинні також ми з чоловіком? Тому в цьому році я розподілила на всіх страви, попросила купити складники, приготувати та прийти до нас з уже готовими стравами.

Чоловік був налаштований скептично, сказав, що так ніхто до нас не прийде. Та я нарешті виспалася, 31 грудня поснідала, нікуди не поспішаючи. Ми з чоловіком приготували тільки м’ясо, олів’є та бутерброди й ще деякі закуски. Потім швиденько поприбирали, і я пішла нарешті нормально готуватися до святкування.

Та не встигла я зробити зачіску, як мені зателефонувала свекруха. Вона запитала, а чи не пожартувала я, коли просила принести готові страви. Я відповіла, що говорила все всерйоз. Вона мені повідомила, що нічого не готувала й не буде, і взагалі в неї мігрень, і як можна гостей змушувати щось робити, взагалі, вони не прийдуть.

Відразу після свекрухи зателефонувала сестра чоловіка. Вона питала те ж саме, а потім проголосила, що готувати вдома, щоб піти в гості вона не буде, тож вони також не прийдуть. І я навіть не засмутилася.

Брат чоловіка не телефонував, і ми вирішили, що він точно прийде. І не помилилися. Проте він з дівчиною принесли тільки торт. Вони посиділи з нами півгодини й пішли. Валя сказала, що в неї мігрень, та я підозрюю, що справжня причина – відсутність багатьох страв.

Тож цей Новий рік ми відсвяткували втрьох – я, чоловік та син. І нам сподобалося. Чоловік теж вирішив, що ми витрачали раніше на святкування багато часу та зусиль, тож тепер, якщо родичі не будуть допомагати, ми будемо святкувати втрьох.

Реклама

Також цiкаво:

Close