Притча про квіти любові!

– Мамо, я не знаю, як мені бути, – промовила донька, звернувшись до мами за порадою. – У мене є мій чоловік, і я його кохаю…. Але зовсім недавно я зустріла іншого і тепер не можу припинити думати про нього… Я не хочу бути невірною дружиною, проте стримуюсь з останніх сил, щоб не покинути чоловіка для того іншого…

Познайомилась донька з ним на роботі. Він у них новий працівник. Щоб більше не випробовувати долю, намагається менше з ним спілкуватися, уникає спільних обідів та розмов, але поки все одно не може припинити думати про нього.

– Доню, а ти чула легенду, що всі любові, які у нас є, – це квіти? – донька помахала головою, і мама продовжила: – Коли ти любиш, то у твоїй душі виростає квітка. Зараз у твоїй їх дві, але вони зовсім різні, не схожі одна на одну. Перша – благородна, ти часто її поливала, удобрювалася та турбувалась про неї, а друга чимось схожа на бур’ян, який виріс без твого дозволу і лише заважає далі рости першій.

Перша квітка ніжна та чуйна, а другою керує лише бажання рости, пристрасть.

Перша квітка може принести тобі багато плодів та щастя, якщо ти про неї турбуватимешся, точніше твій чоловік, а друга лише може забрати сили у першої, вона скоро загине, і з неї нічого не виросте, як би той другий чоловік сильно не старався.

Звісно, тобі буде важко позбутися будяка, ти не зможеш його просто вирвати, але ти завжди можеш обрати, яку квітку ти хочеш вирощувати та поливати. Чим дужчою ставатиме твоя перша квітка, то не помітнішою здаватиметься бур’ян, а потім він і зовсім зникне.