Автор: Ковальчук Тарас
Щодня я приходжу до школи, де вчаться мої онуки. Я не вчитель і не працівник я просто дідусь із тростиною

Олена поправляла вишивану серветку на кухонному столі, її пальці тремтіли від втоми й хвилювання.

Олена поправляла вишивану серветку на кухонному столі, її пальці тремтіли від втоми й хвилювання.

Ганна Миколаївна витерла руки об фартук і знову зазирнула до духовки. Шарлотка з яблуками вже підрумянилася

Ключ брязкнув у замку, і Оксана, ступаючи навшпиньки, промайнула у квартиру. У передпокої панувала пітьма

Він обрав роботу, а не мене Ти… ти… Я не вірю своїм вухам! Це ж просто в голові не вкладається!

Я зітхнув, намагаючись стерти сльози, що наверталися на очі. Ні, я не дам собі розвалитися.

Сусідка перетнула межу Олена завмерла біля дверей, стискаючи ключ у долоні. З квартири чулися шелестіння

Сусідка перетнула межу Олена завмерла біля дверей, стискаючи ключ у долоні. З квартири чулися шелестіння

Ніч, що скупчилася над містом, наче чекала на лихо. Важкі хмари повзли небом, ніби несли вагу нездійснених










