Отець
Та тому, що не варто чіплятися до молодої дівчини! вибухнув Валерій.
Що-о-о?
Та ви ж Насті всю голову забили! Думаєте, не помітно, що вона для вас зовсім не падчерка?
Петро не втримався однією рукою схопив хлопця за куртку на грудях, а другою замахнувся, щоб як слід йому вдарити.
Петрусю!!! зупинив його переляканий голос Насті. Він відпустив супротивника.
Петро одружився з Ларисою, коли її доньці, Насті, було десять років. Дівчинка добре памятала свого рідного батька, який загинув за два роки до того, і спочатку до нового чоловіка матері ставилася насторожено. Але Петро знайшов із нею спільну мову.
Татом Настя його не називала, але «Петрусю» з її уст звучало так тепло й рідно, що ні в кого не залишалося сумнівів: вони близькі люди.
І саме завдяки Насті вони змогли зберегти сімю, коли через шість років після весілля чорти підштовхнули (інакше й не скажеш!) Петра зрадити дружині на корпоративі з колегою Інною.
Та він просто перебрав тоді, захопився загальним веселощами та гарно виконаною роботою Потім майже нічого не памятав, але Ларисі хтось про це доніс.
Скандал, звичайно, вийшов грандіозний. Петро благав про пробачення. Дружина слухати його не хотіла й погрожувала розлученням.
Вони зясовували стосунки, поки Настя була в школі, але добра, чуттєва дівчинка все одно помітила, що щось не так, і дуже засмутилася.
Тільки заради Насті я тебе пробачаю, промовила тоді крізь зуби Лариса. Але це перший і останній раз. Наступного разу лише розлучення.
Він і сам уже тисячу разів проклинав себе, намагався загладити провину, проводячи ще більше часу з родиною, і з полегшенням помітив, що з часом очі падчерки знову засяяли від щастя.
Але дівчинка виросла, і в 18 років привела до хати кавалера знайомитися з батьками. Валерій Петру не сподобався з першого погляду: худий, якийсь метушливий, зарозумілий, постійно чомусь посміхається.
Лише заради падчерки, яка дивилася на хлопця закоханими очима, Петро намагався стримуватися.
Настю, ти впевнена, що це той, хто тобі потрібен? тихо запитав він, коли наречений пішов.
А що, Петрусю, він тобі не сподобався? засмутилася Настя. Та ти просто мало з ним спілкувався. Валерій дуже гарний.
Петро важко зітхнув, але змусив себе посміхнутися.
Побачимо. Ти ж не могла зробити поганий вибір.
Валерій, мабуть, відчув, що майбутній тесть до нього недобре ставиться. Намагався не перетинатися з ним, був надзвичайно ввічливим, хоча це давалося йому з труднощами.
А потім Петру на деякий час стало не до майбутнього зятя дружина знову звинуватила його в зраді з тією ж Інною.
Що, вона тобі так сподобалася тоді, що знову не втримався? лютився Лариса. Іди до неї! Навіщо ти мене мучиш?!
Ларо, ти про що? здивувався він. Після того випадку йому й на думку не спадало знову зраджувати. Звідки ти це взагалі взяла?
Добрі люди підказали!
Довгі розмови він влаштовувати не став подзвонив Інні та увімкнув гучний звязок.
Петре, сказала колега, почувши його запитання про їхні стосунки, ти там пяний, чи що? Я ж вийшла заміж півроку тому й чекаю дитину від чоловіка. Ти ж виходив кудись, коли я на роботі святкувала? пожартувала вона.
Вибач, буркнув він. Помилка вийшла.
Петро докірливо подивився на дружину. Та явно зніяковіла, але фуркнула і вийшла з кімнати.
Кілька днів з ним не розмовляла демонструвала характер, а потім усе налагодилося.
Довелося, щоправда, видумувати для Насті якесь незвязне пояснення їхньої сварки з дружиною. Дівчина, хоч і була зайнята своїми стосунками з Валерієм, але все ж переживала, що батьки не спілкуються.
А потім Петро потрапив під машину. Дурниця якась: він раптом опинився на проїжджій частині (ніби хтось його штовхнув у спину), і легковушка вдарила його в ноги.
На щастя, швидкість у неї була невелика, і він відбувся розтягненням звязок та легким струсом упав невдало.
По хаті Петро пересувався з труднощами, і падчерка з усіх сил намагалася за ним доглядати.
Подавала йому їжу прямо в ліжко (хоч він і бунтувався), грала в шахи, читала книжки або просто базікали про всяке.
Нащо ти з ним возишся? одного разу Петро випадково почув розмову Насті з Валерієм у передпокої. Він дорослий мужик нехай сам
Валерію! дівчина говорила голосним шепотом і явно сердилася. Петруся для мене, як батько! Я його люблю і буду піклуватися, що б там хто не говорив!
Валерій невдоволено сопів, щось бурмотів на своє виправдання. Петро посміхнувся гарну дівчинку вони з Ларою виростили.
Не минуло й пари місяців, як на Петра звалилася нова біда.
