Вurнала, як якусь двoрняжку! Оце то невісточка!

– Я не знаю, якими словами це описати! Просто жaх! Я ж то думала, що поїду до сина та невістки, відпочину там, буду бажаним гостем! Нащо надіялась? Сама не знаю! – ділилась наша сусідка Ольга Володимирівна з моєю мамою, коли я на кухні готувала нам вечерю.

Ольга Володимирівна вже довгий час живе сама, й щоб не сумувати взяла собі за звичку частенько навідуватися до сусідів й ділитися з ними «наболілим».

– Ти ж знаєш, що вони в іншій області живуть, того й бачимось ми рідко. Вони там двоє роботу знайшли й почали квартиру однокімнатну орендувати. Загалом, скучила я за ними й відправилась у гості, думала, що вони будуть щасливі мене бачити, але невістка вчинила зі мною, як з дворняжкою! – не могла вгомонитися сусідка.

– Ну що ж ти таке говориш? Прямо як з дворняжкою? Що ж таке у вас там сталось?

– Та все було ніби й непогано, доки вони не сказали, що я на підлозі спатиму! У квартирі у них лише одне ліжко, і я думала, що вони мені поступляться, адже самі ще молоді, енергійні, а мені старій на тій підлозі некомфортно! Та й то всього тиждень, поспали б на підлозі, нічого б страшного не сталось!

Я тоді ледь стрималась, щоб не дорікнути сусідці тим, що і з нею нічого б страшного не сталось, але стрималась, бо знала, що отримаю докірливий погляд від мами за свій гострий язик.

Хоча у цій історії немає одного винуватця. Всі там «добрі», особливо «синочок», бо ж яким потрібно бути, щоб не розв’язувати проблему з розміщенням своєї мами, а все це перекласти на дружину.

Він міг би подумати про це наперед й орендувати квартиру для мами неподалік від їхнього житла. Нікому би не довелось спати у некомфортному місці та й сама пара почувалася б комфортніше на самоті. Ну, якщо вже на це грошей не вистачає, то можна хоч надувний матрац купити, щоб гостям завжди було, де розміститися.

Невістка в Ольги Володимирівни ще дуже молода, її всього 20 років, от і не знає, як ще потрібно робити, не має досвіду, тому й свекруха мала б повчити її трохи, тим паче знаючи, що у них всього одне ліжко, а їде вона на цілий тиждень. Чому не можна було про це відразу подумати? Чи кожен лише про себе думає?

Мені здається, що більшість сімейних конфліктів можна було б вирішити за кілька хвилин, якби хтось був розумніший, або умів йти на компроміс.

Як ви думаєте, хто не правий у цій ситуації?