Як не злякати удачу і досягти бажаного?

Удача – дуже перемінлива і потрібно постаратися, щоб не упустити її!

Чи траплялося вам спостерігати, як ваші плани, якими ви були захоплені ще зовсім недавно, якими горіли і мріяли про те, що вийде, коли ви їх досягнете, руйнувалися від буквально подиху вітерця? Або, задумавши новий бізнес-план, ви прораховуєте прибуток, і, пробуючи свої сили вперше, досягаєте успіху, але повторюючи цикл, зазнаєте поразки і розчаровуєтеся? Чому так відбувається? Цьому є пояснення. Хімія в мозку. І з’ясовується, що проблема не в подиху вітерця, а тільки в нас самих. Як же не втратити намічену мету і прийти до результату?

Нікому не кажіть про покупку, яку збираєтеся зробити. Не розказуйте друзям про плани, які впливають на багато чого у вашому житті. Не хваліться тим, чого ви ще не досягли, а лише збираєтеся, навіть якщо у вас є для цього всі можливості. Тримайте в секреті свою програму, яка знаходиться на стадії ідеї або вже в процесі розробки. Будьте партизаном щодо того, що збираєтеся зробити. Ви робите підніжку самі собі, розкриваючи свої карти завчасно. Хвала незавершеними справами загрожує повним провалом!

Кожен з нас був у ситуації, коли в голові народжується чудова ідея, що запалює зсередини. Ідея, яку хочеться обов’язково втілити в реальність своїми силами. Кінцевий результат привабливий для нас, перешкод не видно – берись і роби! Бажання буває настільки пекучим, що відразу виникає прагнення поділитися цією думкою з оточуючими. Нам хочеться розповісти про свої плани і змалювати задумане у всіх подробицях друзям і знайомим. Нам цікаво побачити реакцію людей, але тут таїться найпоширеніша помилка, яку люди допускають знову і знову – марнославство.

Марнославство може набувати різних рис. Воно може маскуватися в формі бажання почути думку оточуючих про ваш задум. Іноді марнославство ховається за маскою пошуку порад та ідей щодо реалізації бажаної мети. Марнославство різноманітне у своїх проявах і люди, що дають йому волю, спотикаються на рівному місці. Як кажуть в народі: «Тепла водиця не тримається в одному місці». Найпоширеніша форма марнославства – це хвастощі в кредит. Ви хвалитесь незавершеними справами і дуже велика ймовірність того, що мети так і не буде досягнуто.

Згадайте ситуації, коли ви розповідали про свої плани друзям, а потім не виконували обіцянки. Ви або починали щось робити, але в підсумку пропадав інтерес, або взагалі не приступали до того, про що так мальовничо розповідали оточуючим. В результаті ми, швидше за все, звинувачуємо себе за те, що розказали про свої плани, а віз і нині там. Скільки чудових ідей так і залишилися всього лише ідеями! А причиною цього є банальне людське марнославство.

Особливості роботи мозку

Одного разу вчені, які вивчали роботу головного мозку, зробили вражаюче відкриття: мозок практично не розрізняє фізичні рухи від уявних. Коли людина думає, як виконати рух, її моторна кора активізується, так, як якщо б вона і справді рухалась! Це можна легко продемонструвати за допомогою відповідної апаратури. Якщо ми присідаємо або ж візуалізуємо цей процес, не здійснюючи реальних фізичних дій, електроенцефалограма мозку показує активність одних і тих самих зон. Аналогічний же ефект спостерігається коли людина «прокручує» в голові музику, яку чула раніше. Незважаючи на те, що в даний момент вона знаходиться в повній тиші, апаратура показує активність зон мозку, відповідальних за реальне прослуховування музики.

Спортивні тренери раніше за інших зрозуміли, що чітко уявляти і робити – це майже одне і те ж. Тобто, якщо ви граєте в футбол, то можете значно поліпшити свої рухи, просто включивши в тренування техніку візуалізації. Не секрет, що професійні спортсмени, які претендують на золото, проводять багато часу, чітко уявляючи кожен свій рух.

Висновок перший: Мозок не бачить різниці, хвалиться людина вже завершеною справою або справою, яка ще в процесі роботи.

До чого це призводить? Коли до нас приходить ідея, мозок сприймає її як незавершену і людина відчуває бажання досягти її. Якщо у нас немає фотоапарата, який ми хочемо купити, для мозку це є незаперечним фактом. Фотоапарата немає. Ми не тримаємо його в руках, ми не фотографуємо. Нам треба добряче попрацювати в цьому місяці, щоб заробити грошей. Але що відбувається, коли ми розповідаємо друзям про свій намір придбати конкретний фотоапарат, конкретної моделі? Мозок автоматично починає візуалізувати те, як ми приходимо в магазин і купуємо його. Або ж ми починаємо уявляти, що фотоапарат у нас вже є.

Ми хвалимося фотоапаратом, ніби він уже є в нас. Мозок сприймає це буквально. Якщо хвалимось – значить є. А якщо фотоапарат придбаний, то навіщо напружуватися і заробляти на нього гроші? Якщо ви розповідаєте друзям, що збираєтеся написати комп’ютерну гру, будьте впевнені, що мозок сприйме це так, ніби гра вже готова. Навіщо напружуватися і програмувати, якщо гра завершена? Мозок не бачить сенсу в мотивуванні людини.

Є ВЕЛИКА РІЗНИЦЯ МІЖ ВІЗУАЛІЗАЦІЄЮ КІНЦЕВОЇ МЕТИ І ВІЗУАЛІЗАЦІЄЮ ЦІЛІ В МОМЕНТ МАРНОСЛАВСТВА.

У першому випадку ви програмуєте свідомість і підсвідомість на виконання поставленого завдання і даєте чітку картину пункту призначення. У другому випадку ви ділитеся вже доконаним фактом з друзями – саме так сприймає це наш мозок. Навмисно візуалізувати кінцеву мету необхідно для того, щоб дійсно її досягти. Хто не знає кінцевої точки руху, той ніколи її не досягне.

Припустимо, у вас виникла ідея нового бізнесу. Будь-то відкриття незвичайної книгарні або створення цікавого Інтернет-проекту. Що завгодно. Як тільки ми подумали про кінцеву мету, відразу ж виникає особлива емоція – бажання втілити ідею в реальність. В рамках даної статті, для спрощення, назвемо цю емоцію особливим видом енергії – енергією мотивації.

Енергія мотивації виділяється ресурсами організму за запитом. Як тільки нам захотілося досягти мети, з’являється необхідна кількість енергії для її втілення. Щоб домогтися бажаного результату, нам необхідно використовувати всі сто відсотків виділеної енергії, не менше.

В даному випадку, емоція бажання завершити справу, і є та сама мотивація. Це паливо, яким організм наповнив наші баки, щоб ми доїхали до пункту призначення. Паливо, необхідне для конкретних фізичних і розумових дій. Але як ми розпоряджаємося ним? Бажання досягти мети, часом, буває наскільки сильним, що ми неодмінно хочемо поділитися ним з оточуючими. Ми хочемо побачити подив і захоплення в очах тих, з ким ділимося. Ми поспішаємо скоріше розповісти про свої плани. І що в результаті? Швидкоплинне задоволення. Як часто вам вдається піднятися в очах друзів, розповівши їм про те, чого ще не існує? Навряд чи вас хтось похвалить.

Отже, спочатку у нас є 100% необхідної енергії мотивації. Ми прийшли до одного Петра і розповіли про те, що збираємося відкрити незвичайний Інтернет-магазин. Відніміть 10% від виділеного палива. Тепер ви прийшли до товариша Васі і описали йому у всіх подробицях свою ідею. Відніміть ще 10%, а краще всі 20%. Потім ви розповіли колегам по роботі, що вільний час збираєтеся присвятити новому задуму. Відніміть ще 20%. Розповіли подрузі Маші? Знову зробіть відповідні обчислення. Скільки відсотків палива мотивації залишилося в підсумку? 30? 5? -60?

Справа в тому, що нам потрібні всі 100%! Ми не доїдемо до кінцевого пункту, у нас не вистачить бензину. Але що, якщо ви вже витратили половину виділеного палива? Ви відчуваєте втрату інтересу. Ви зупинилися на півдорозі. Тепер або ви відмовитеся від мети, або чекати, і накопичувати паливо знову. Сумно, враховуючи той факт, що ви вже розповіли знайомим про своє бажання обов’язково відкрити цей триклятий Інтернет-магазин.

Висновок другий: Використовуйте бажання похвалитися для досягнення мети.

Стисніть зуби і наберіть в рот води! Нехай бажання похвалитися рухає вас вперед! Саме воно рухає нас до досягнення, підливаючи масла у вогонь. Ви бажаєте, щоб оточуючі скоріше побачили ваш шедевр, тому починаєте робити все можливе, щоб це дійсно відбулося швидше. Мовчіть як партизани під час Другої світової. Це ваші козирі. Перестаньте витрачати даремно безцінне паливо. Спілкуйтеся з друзями, як ні в чому не бувало, ніби вам нема про що їм розповідати. Власне, по суті, так воно і є!

Таким чином, ми вбиваємо двох зайців. По-перше, ми не розтрачуємо даремно енергію мотивації, а по-друге, навіть якщо ми і зупинимося на півдорозі, про це ніхто не дізнається.

Зверніть увагу, по-справжньому успішні люди не діляться своїми планами. Вони дивують нас, коли показують кінцевий результат. Ми відчуваємо повагу до тих, хто кілька місяців мовчки робив шедевр. Все вірно. Такі люди дійсно заслуговують на повагу і викликають захоплення. А вони, в свою чергу, домагаються чудових результатів лише тому, що не піддаються бажанням розбазарювати власну мотивацію.

Підведемо підсумки

1. Мозок не відчуває різниці ділитесь ви реальними досягненнями або ж своїми планами на майбутнє. Коли ви розповідаєте про кінцеву мету, мозок автоматично ставить галочку «мета досягнута». Доведено вченими, перевірено електронікою.

2. Не плутайте навмисну ​​візуалізацію кінцевої мети і автоматичну візуалізацію, яка виникає, коли ви ділитеся планами на майбутнє. Це дві різні речі. Навмисну ​​візуалізацію можна і потрібно використовувати в повсякденному житті. Вона дає команди нашій підсвідомості, а вона, у свою чергу, обов’язково знаходить шляхи для реалізації задуманого.

3. Коли ми ставимо перед собою мету, нам дається необхідна кількість палива для її досягнення. Не дозволяйте йому реалізуватися тільки в розмовах з оточуючими.