Коли ми зібралися всі у кабінеті я очманіла. Переді мною стояв Стас. Виявляється мій новий директор – це той харизматичний хлопець з ресторану.

Нашу фірму викупив новий власник. Старий наш директор змушений був покинути місце. З цієї нагоди запропонував нам зробити невеличке святкування й в останнє посидіти зі своїм колективом.

Зібралися у ресторані. Як на диво, було багато людей. Я запримітила дуже харизматичного мужчину. Високий, стильний, з гарною статурою тіла. Весь вечір я не зводила з нього погляду.

Він це зауважив та підійшов зі мною познайомитися. Його звати Стас. В честь нашого знайомства запросив мене на танець. Я потонула у його обіймах. Навіть коли музика стихла, ми просто стояли обійнявшись та дивилися один на одного.

І звісно, що решту вечора ми провели разом. Ми поїхали до Стаса, включили романтичний фільм, пили каву з солодощами та розмовляли на різні цікаві теми. Я зрозуміла, що це надзвичайно розумний та інтелектуальний мужчина.

Коли він запитав, що ми святкували у ресторані я сказала:

– У нас зміна головного директора. Тому з колективом вирішила трошки відсвяткувати, адже невідомо чи всі й надалі залишимося працювати. Якщо прийде якийсь козел й зробить скорочення, буде зовсім не весело.

Ми провели чудову ніч разом. А на ранок він поїхав кудись у справах, а я на роботу. Я була у чудовому та піднесеному настрої й мені було байдуже на нове керівництво.

Коли ми зібралися всі у кабінеті я очманіла. Переді мною стояв Стас. Виявляється мій новий директор – це той харизматичний хлопець з ресторану.

Він удав, що ми не знайомі. Але після знайомства з нашим колективом попросив залишитися мені. Та сказав:

– Маю надію, що Ви проявите себе у роботі так же добре, як вчора! Одразу попереджую у роботі я зовсім інший – вимогливий! Отримати мою похвалу дуже важко. Якщо не впораєтеся з новим проєктом, то змушений Вас звільнити!»

Я і слова не змогла мовити. О це так і козел!

Правда це були лише слова. Наші стосунки не припинилися, а навпаки стали міцнішими. Але приховувати їх від інших працівників було складно. І куди без пліток. Але мені було байдуже, адже ми щиро покохали один одного.