Декілька років тому я відкрила свій бізнес. Зараз справа почала приносити великий дохід. І тут мій чоловік сказав, що звільняється, адже я тепер можу повністю забезпечувати сім’ю сама!

П’ять років тому я вирішила ризикнути: залишила роботу помічника юриста, взяла кредит та відкрила бутік та кафе. Я знала, що багато чим ризикую, адже за кредит могли відібрати нашу квартиру, та в мене все вийшло. І зараз я відкрила ще два бутіки, найняла гарного спеціаліста. Я багато заробляю, і сама вже майже не працюю, тільки контролюю процес.

З самого дитинства я мріяла бути бізнесменом. Звичайно, батьки мене переконували, що це не жіноча справа. Моя мама була домохазяйкою, тому була впевненою, що жінка повинна берегти домашнє вогнище та виховувати дітей. Я ж завжди знала, що не буду схожою на неї.

Я пішла навчатися на юриста, адже точно знала, що гарному бізнесмену не завадить знати закони. Після навчання я влаштувалася помічником юриста, а сама освоювала онлайн-програму по управлінню бізнесом. Звичайно, грошей на відкриття власної справи в мене не було.

Потім я зустріла майбутнього чоловіка, вийшла заміж, народила донечку, мої мрії та плани відійшли на кудись назад. Після декрету я знову вийшла на стару роботу. Та через п’ять років я зрозуміла, що з мене досить. Я просто не витримувала в офісі, працюючи на «чужого дядю». Я знала, що готова відкрити власний бізнес. Чоловік мене не підтримав, говорив, що не можна зараз брати кредит, ми тільки за квартиру розрахувалися, у нас донечка в другий клас пішла, що будемо робити, як нічого не вийде… Та я ризикнула.

Декілька років тому я відкрила свій бізнес – кафе та бутік. Зараз у мене ще два бутіки модного одягу, великий штат працівників та директор, який усім цим управляє. Звичайно, я щодня навідуюся і в кафе, і в бутіки, та сама майже не працюю, я контролюю процес та слідкую, щоб мої накази виповнялися, як слід, і це також забирає багато часу щодня. Звичайно, я маю великий дохід, який в декілька разів перевищує зарплатню чоловіка. Слід зауважити, що він увесь цей час працював на заводі по виробництву молочної продукції, і навіть підвищення не отримав.

Декілька місяців тому мій чоловік сказав, що звільняється, адже я тепер можу повністю забезпечувати сім’ю сама! Я була проти й не розуміла, як може йому, чоловікові, хотітися сидіти вдома? Та через декілька днів мені зателефонував начальник чоловіка та сказав, що той вже тиждень не з’являється на роботі та не відповідає на дзвінки, тому його звільняють.

Коли я прийшла додому, то відразу поговорила з чоловіком. Сказала, що якщо він тепер буде сидіти вдома, то повинен виконувати всі домашні обов’язки, і що відтепер по поверненню додому я хочу бачити чисту квартиру, чистий посуд, домашню їжу. Чоловік не погодився, проте я сказала, що це моя умова, якщо я забезпечую родину повністю.

Наступного дня чоловік цілий день нічого не робив, і через день ситуація не змінилася. Проживши так два місяці, я зрозуміла, що мені легше жити без чоловіка, ніж з ним. Я подала на розлучення. Доньці я ситуацію пояснила, сказала, що вона буде бачитися з батьком, коли захоче, і вона мене зрозуміла.

І я думаю, що я вчинила правильно!