Дядько думав, що найрозумніший і нажuветься на родичах!

Я вже давно зрозуміла, що родичі не найцінніші люди у нашому житті, тому що інколи вони бажають більше 3ла тобі, ніж вор0ги, мовчу вже про те скільки пак0стей вони можуть робити…

Рідні у мене небагато, лише дядько, мамин рідний брат, та двоє його доньок. Вони живуть далеко, тому ми майже не спілкуємось, але більшою мірою це трапилось тому, що раніше вони були багатими. Дядько та тітка вміли робити різні фінансові махінації, тому мали непогані гроші. У той самий час мою маму покинув чоловік, і вона залишилась сама з шестирічною дитиною, грошей вистачало на оренду кімнати та мінімальні продукти. Мама тоді не один раз дзвонила та просила позичити їй грошей, але вони відмовлялися. Хоча мама збиралась їх чесно повернути.

З цього часу минуло багато років. З дитинства я хотіла стати багатою, щоб дати своїй мамі все, тому добре навчалася та постійно саморозвивалась. Зараз у мене є своя компанія, дві квартири та машина. У дядька справи набагато гірші. Кілька років тому його таки зловили та ледь не посадили на 10 років. Їхній родині довело продати все, аби врятувати його.

Зовсім недавно тітка та дядько отримали сертифікат на квартиру за 30 тисяч «зелених». Вони довго металися та шукали щось, а в останній момент почали просити маму, щоб та вговорила мене продати одну з моїх квартир, яка коштує втричі більше.

Вони почали влаштовувати мамі справжні скандали та істерики, щоб вона лише мене вмовила. Вона у мене дуже добра, завжди хоче всім допомогти, але ці люди ніколи не були добрими до нас, то чому я маю вдавати дурочку і продавати свою квартиру втричі дешевше?

З тіткою я серйозно поговорила, мов під розписку з віддачею боргу можу віддати їм квартиру за 50, майже вполовину менше її вартості, але вона лише висипала на мене купу образ.

От і як таким людям допомогти? Хіба повернеться язик назвати їх рідними?