Хоч не повертайся додому: забув дитину забрати з садочка

Хоч не повертайся додому: забув дитину забрати з садочка

Я, як завжди, пізно приїхав з роботи. Десь близько дев’ятої. Аж раптом у двері хтось подзвонив. Це був сусід знизу.

«Олеже, можеш підкинути мне на машині до дитячого садочка?» – нервово питає та оглядається на сходи, чи ніхто не йде.

«Я щойно сам повернувся. Це терміново?» – хотів відмазатися я.

«Дуже терміново. Питання життя й cмерті. А точніше лише cмepті. Моєї!» – каже сусід.

«Добре, йди до машини, а я поки одягнуся».

Сусід навіть встиг почистити автомобіль від снігу.

«Давай швидше» – всю дорогу він мене квапив.

По дорозі він розповів, що ще зранку дружина попросила забрати малого з дитячого садочка. А він за роботою просто забув. Й зараз вона має повернутися від подружки, а його немає вдома. Тому він так й нервував та квапився в той дитячий садочок. Я не витримав та почав сміятися.

В дитячому садочку чоловік вислухав від виховательки цілу лекцію та кілька разів перепитав, чи не телефонувала вона дружині. Йому пощастило. Вона тільки збиралася взяти телефон, коли він забіг до групи. Вже в машині сусід за допомогою цукерок та чипсів підкупав малого, щоб він нічого не казав мамі про дитячий садочок. А сказав, що вони разом їздили до магазину.

Не знаю, чим закінчилася ця історія. Але нам з дружиною було весело.