Виходить я маю віддати свою двокімнатну квартиру з ремонтами взамін на однокімнатну без ремонту!?

Я з Владом зустрічаюся ще зі шкільних років. Після закінчення університету ми вирішили одружитися й жити разом. Але була одна проблемка — ми не мали житла.

Я жила в гуртожитку, але мені дали місяць, щоб я звільнила кімнату, оскільки вже не є студенткою їхнього університету. Моя мати недавно продала дім за містом й купила собі з батьком однокімнатну квартиру, не тільки собі, але й моїй сестрі.

Про мене вони забули, сказали, що я вже маю чоловіка й питання з житлом повинні вирішувати самостійно. Те ж саме і батьки мого чоловіка. Сказали, що син дорослий, нехай сам вирішує, де вони будуть жити.

Ми дійшли до спільного рішення — винаймати житло, а паралельно влаштуватися на роботу, щоб мати за що жити й платити комунальні послуги. На початку було дуже важко. Чоловікові платили копійки, ми ледь зводили кінці з кінцями.

В результаті знайомий Влада запропонував йому працювати далекобійником. Він погодився, оскільки вказали цілком пристойну зарплату. Влада не було вдома місяцями. Я теж влаштувалася на роботу, працювала касиром в супермаркеті. Чоловікові кошти ми відкладали на придбання квартири, а за мої оплачували комунальні послуги й оренду нашої оселі.

Врешті-решт повернувся чоловік, ми одразу придбали двокімнатну квартиру. От єдине потрібно було робити ремонти. Чоловік змушений був знайти роботу тут на місці, оскільки на його руки покладалася вся чоловіча робота. Так помаленьку ми досягли своєї мети. Я народила дівчинку й наша сім’я стала трошки більшою.

Якось зателефонувала моя мати та сказала, що хоче провідати онучку. А приїхавши майже не приділяла їй часу, тільки от квартиру нашу уважно розглядала. А потім мовила:

— Чудова у вас квартира. Твоя сестра от заміж збирається виходити. В них щось скрута з житлом, бо тої маленької однокімнатної їм явно замало. Було б добре, якби ви обмінялися квартирами.

Я була шокована від таких слів.

Виходить я маю віддати свою двокімнатну квартиру з ремонтами взамін на однокімнатну без ремонту!? Звісно, ні! Ніколи на це не піду. Ми з чоловіком теж з нуля починали й ніхто не допомагав. Нехай і вони йдуть працювати й складають на свою квартиру.

А з батьками ми не розмовляємо після цієї ситуації. Своєї провини не бачу, тому просити вибачення не збираюся.