“Та у нас же шлюб «по зальоту»!”

Ця фраза пролітала часто у розмові мого осина та Яни, коли вони розповідали мені про те, що подали заяву на одруження.

– По зальоту?! То кого нам з батьком чекати? – запитала я, лише думаючи про те, що незабаром наша родина збільшиться.

Ми з чоловіком просто не могли припинити радіти такій новині. «Нарешті це сталось!» – думала я, тому що ми з чоловіком довгий час не могли цього дочекатися, адже наш син з невісткою жили разом уже понад чотири роки. Постійно перед нами виправдовувалися, що не має у них часу на весілля, то у них ремонт, то сина невдало постригли, а на весільних фото потрібно бути красивими, то вони у відпустку хотіли закордон поїхати. Загалом, наші надії та мрії почув хтось зверху. І тепер, окрім весілля, ми чекаємо ще й онуків!

– Мамо, кого ви вже там чекати надумали? Яна не вагітна! – однією фразою син спустив мене на землю.

– Це у нас жарт такий просто, — почала пояснювати невістка. – Ваш син купив квадрокоптера, й от я мила посуд на кухні, а ту влітає він з колечком, а під вікном Вова кричить, чи стану я його дружиною. Хіба я могла відмовити? А «по зальоту», тому що після пропозиції ваш син сказав: «недремно я оце все з зальотом придумав!»

Потім ми вже трохи вгомонили свої почуття і змирилися з нашим становищем. Потім діти почали нам говорити, щоб ми на весілля без подарунка приходили. Ми з чоловіком вже й злитися на них почали, вигадають таке! Щоб весілля і батьки нареченого нічого не подарували! Ох, ця молодь…
Весілля організовувала Яна повністю сама, хотіла, щоб все було ідеально. У мене з чоловіком лише попросила авто. А коли за тиждень до весілля прийшли їхні запрошення, то я зовсім не стрималась і розплакалась! Навіть чоловік загордився, цілий день ходив і всім вихвалявся, що у нього син одружується.

На день весілля ми з чоловіком нашою машиною відправилися за молодими. Маємо їхати у ліс, нас там чекає виїзна церемонія, а син по всій квартирі бігає сам не свій.

– Яні пів ночі погано було і зараз сидить унітаз обнімає! Мабуть, отруїла чимось! Невже все прийдеться скасовувати?

Через мить я попросила свого чоловіка відправитися у магазин й купити м’ятних жуйок, тест на вагітність і крекер. Сина відправляти було страшно, він і так дуже хвилювався за наречену, а як почув про можливу вагітність, то зовсім до стелі стрибав. Впадав то у радість, то у сум.

Вирішили виїзну церемонію скасовувати, швидко організували все у квартирі.

Приїхали всі, стояли, вітали й лише дивилися на нашу бліду, але таку красиву наречену. От лише поцілунок перший у них дивний видався, бо невістка продовжувала жувати м’ятні цукерки.

От жартували вони про весілля «по зальоту», а всесвіт їх почув, і все так і сталось.

Всі гроші з весілля вони вирішили витратити на облаштування дитячої, а ми з чоловіком плідно готуємось до народження онука і нової ролі у житті!