Нарешті випала нагода познайомити мою дівчину з мамою. Але все пішло шкереберть, адже Саша ненавмисно образила матір, а та просто пішла з квартири «прогулятися» під час вечері!

Майже рік я зустрічаюся з Олександрою. Вона дуже гарна, добра та розумна дівчина. Вона приємна в спілкуванні та може з кожним знайти спільну мову. Саша до того ж дуже спортивна, вона слідкує за фігурою та звикла харчуватися правильно. І саме це стало нашим «яблуком розбрату»!

Мені 23 роки, минулого року я завершив навчання та влаштувався на роботу. Там і зустрів Олександру. Вона відразу ж мені сподобалася, через декілька місяців ми почали зустрічатися. Саша – просто чудова, і тому я вирішив, що вже час зробити їй пропозицію та почати жити разом.

Звичайно, моя мама вже дуже давно хоче познайомитися з Сашею. Її бажання посилилося після того, як я повідомив про свій намір освідчитися. Я вже декілька разів намагався влаштувати зустріч мами та Саші, але все в останній момент зривалося: то Сашу викликають на роботу, то маму, то мені начальник накаже терміново здати звіт.

І тут одного разу мама просто сказала, щоб я покликав в гості Сашу завтра ввечері. Вона сказала, що не треба готувати «грандіозні» зустрічі, вона просто приготує вечерю, й ми посидимо по-сімейному, «без викрутасів». Я так і зробив.

Наступного дня мама влаштувала генеральне прибирання з самого ранку. Вона відіслала мене в магазин накупити цілу купу продуктів. Мама приготувала картоплю з м’ясом по-французьки, декілька салатів, закуски з лаваша, ще й прості бутерброди. Потім вона зробила зачіску та макіяж й одягла свою найкращу сукню.

Мама дуже нервувалася, хоча я говорив, що це дарма, бо Саша – прекрасна й відкрита людина. Спочатку все було нормально, Саша та мама познайомилися, розповіла одна одній про себе. Мені здавалося, що вони сподобалися одна одній. Та все пішло шкереберть, як тільки ми сіли за стіл.

Спочатку Саша почала кидати на мене застережливі погляди. Я ж не розумів, у чому справа. Потім вона насипала собі тільки салату з овочів без майонезу й не захотіла навіть спробувати щось ще. Пізніше вона нервово почала соватися на стільці, знову якось підозріло подивляючись на мене. Я ж і досі не міг нічого зрозуміти.

Далі Саша вибачилася та сказала, що вона не може їсти те, що є на столі. Мама зробила комплімент Саші та сказала, що порція картоплі з м’ясом не зіпсує її чудової фігури. І тут Саша почала говорити, що все, що приготувала моя мама, – надзвичайно шкідливе для організму – занадто жирне, на олії, а салати ще й з майонезом. Вона говорила, що свинину взагалі не можна вживати й таке інше. Далі вона вибачилася та сказала, що зачекає нас у вітальні.

Як тільки Саша вийшла, розмову почала моя мама. Її обурило те, що Саша почала їй вказувати, як правильно харчуватися та що готувати власному синові. Вона говорила, що не можна їсти тільки овочі та фрукти, що ми й так не товсті й повністю здорові. Її образило те, що вона готувала пів дня, а Саша назвала всю їжу – «непридатною для вживання». Потім мама сказала, що Саша – зовсім невихована, адже навіть не дочекалася, поки ми поїмо та встала зі столу.

Я намагався захистити Сашу та виправдати в очах мами, адже не хотів, щоб вона думала погано про Сашу. Але моя мама дуже запальна особа, вона може різко образитися на когось або почати злитися. І такий її гнів може тривати просто роками! Після своєї грізної промови мама кинула виделку на стіл та пішла «прогулятися», навіть не доївши.

Вчинок мами мені незрозумілий досі. Але я переживаю, що вона так і буде ображатися на Сашу, але ж та не зробила нічого поганого. Чи зробила?