Дружина втeклa від мене з пoлoгoвoгo будинку до кoxaнця, а мені залишила нашого сина

Ще зі школи я був по вуха закоханий у Марину. Вона мешкала у будинку навпроти. Вечорами зі свого вікна я часто бачив, як вона сиділа за столом з відкритою книжкою та готувала домашнє завдання. Я довго не міг зізнатися їй у своїх почуттях. Боявся, що вона мені відмовить або, ще гірше, зробить з мене пocмixoвисько. Ось так я здалеку й споглядав за нею.

Про мою закоханість вона дізналася випадково. Разом з друзями я святкував свої сімнадцять років у дворі. Ми вuпивaли, й тоді я побачив, як вона йшла до свого під’їзду. Випитий aлкoголь додав мені сміливості, і я підійшов до неї. Почав говорити. Ось так й закрутилися наші стосунки.

Ми зустрічали чотири роки перш, ніж я наважився зробити пропозицію. Потім весілля. Однак мої мрії про щасливе сімейне життя не здійснилися. Я не відчував любові від Марини. Здавалося, вона геть мене не кохає. Коли вона завагітніла, то я гадав, що дитина все виправить. Але як же я помилявся.

Постійно перебуваючи на роботі, я не помітив, що Марина має іншого чоловіка. В мене навіть не виникало підозри про те, що вона може мені зраджувати. Я готувався стати щасливим батьком. В день, коли дізнався про вагітність, почав перероблювати одну зі спалень нашої квартири у дитячу кімнату. Все робив власними руками. А дружина весь час ходила смутна. Через свою наївність я приписував це її вагітності та гормонам.

Прийшов час народжувати. Марину забрали до пологового будинку, коли я був на роботі. Повідомили мені, коли вона вже народила. Я відпросився у бригадира й одразу побіг до неї. По дорозі купив квіти. Ледь не з боєм проривався до неї через купу медичних сестер. В коридорі мене зупинив лікар та запросив до кабінету. Я занепокоївся. Невже з моєю коханою щось сталося. В голову лізли найгірші думки.

«Ваша дружина успішно народила здорового хлопчика. Дитина зараз у відділені. А ось дружина відмовилася від нього та покинула лікарню. Сказала, що за дитиною прийде батько».

Я не міг повірити словам лікаря. На підлогу посипалися квіти.

«Ось, вона попросила Вам передати листа».

Я прочитав, що було написано на звичайному листку з зошита. Вона написала, що не кохає мене та йде до іншого чоловіка. Просила, щоб я її не шукав. Вони виїхали з міста. Дитина моя. Вона не від її коханця. Вона просила пробачення та розуміння.

Я був шокований. В той день я забрав сина. На ранок прийшла моя мама з батьком й потурбувалися про нього. А я сидів на кухні у пустій квартирі й шукав втіхи у чарці.