«Ні за що не прописуйте тут невістку! Ви тільки послухайте це!» – кpuчaла співробітниця паспортного столу!

Кілька годин ми сиділи у черзі біля паспортного столу? і яких ми тільки історій там не почули, а коли нарешті дійшла наша черга, то співробітниця попросила вийти мого сина та невістку з кабінету, щоб обговорити зі мною моє бажання приписати останню у нашій квартирі.

⁃ Ви впевнені, що хочете прописати невістку у своїй квартирі? Ви мало там історій наслухалися? Я всіх їх чула і скажу, що таке рішення може коштуватиме вам покусаних ліктів! Може, ви краще зробите тимчасову прописку для неї?!

Навіщо ж мені це говорить чужа людина? Я і сама давно мучилась у сумнівах. Ця квартира діставалась мені потом і кров‘ю на важкій роботі, а тут так просто когось прописати, але й відмовити я не могла. Це б означало, що я не прийняла невістку, молодята б точно образилися, мовчу вже про те, що ще б і між собою пересварилися, бо син би точно спробував мене захистити.

Кілька ночей підряд я майже не спала, намагалась знайти всі «плюси» та «мінуси» і лише цього ранку зрозуміла, що щастя мого сина набагато дорожче за будь-які труднощі, які за собою може потягнути ця прописка.

⁃ Ви впевнені, що хочете зробити постійну прописку? Я тут щодня витираю сльози таким наївним, як ви, що зараз судяться з невістками за нерухомість! – говорила паспортистка надто голосно, тоді я ще не підозрювала, що двері прочинені, й все, сказане тут, чують мій син та невістка.

⁃ Я прийняла рішення. Ми робимо постійну прописку, це не обговорюється.

З часом вся ця історія забулась, і ми жили спокійним життям. Я навіть була переконана, що з невісткою мені пощастило, і я бачила, який щасливий син поруч з нею, але все стало гірше, коли у них народилась донька. Не знаю, коли й через що саме почала руйнуватися їхня сім‘я, але факт залишався фактом.

Перший час ми всі надіялися, що вони помиряться, але вони лише подали на розлучення.
Після цього я згадала слова паспортистки, бо невістка влаштувала мені справжнє пекло у судах, де не хотіла відмовлятися від права проживання у моїй квартирі й доводила, що вона має право на часткову власність. Щоразу на суді вона з‘являлась з якимись новими документами, а мені довелось повернутися у той самий кабінет паспортистки.

⁃ Доброго дня, а я вже думала, що вона вас довела, бо чекала вас тут раніше. По ній відразу було видно, що вона вам спокійного життя не дасть. Я таке попередження не всім говорю, а по вашій відразу було видно, що вона з таких, що горло перегризе, — промовила паспортистка, хмурячись.

Зараз я й дійсно розуміла, що вчинила помилку, але якби я тоді зробила інакше, то може б у мене зараз не було прекрасної внучки? Мабуть, я б все одно зробила так само, не вмію я розбиратися у людях з першого погляду та й все, це мій досвід.