Сестра все життя жила безтурботним життям, поки я досягала своїх цілей. А тепер захотіла, щоб я їй подарувала квартиру, оскільки фінансове становище мені дозволяє.

Коли мені й сестрі виповнилося вісімнадцять років ми переїхали жити у місто, оскільки навчалися в університеті. Я крім навчання влаштувалася на роботу. Завжди мріяла заробити більше коштів, щоб не залежати від батьків. В той час, коли моя сестра витрачала кошти на різні непотрібні речі.

Мені пішло цілих чотири роки, щоб наскладати коштів на власну квартиру. Нехай не з євроремонтами, але зате своя. В той момент, коли я гналася за кар’єрним ростом, моя Оля, як то кажуть, “бавилася кавалерки”.

Знайшла старшого чоловіка, а згодом й завагітніла від нього. Після закінчення університету я влаштувалася в приватну фірму. Почала отримувати хороші гроші. Але і роботи було багато. Я не думала про кавалерів чи відпочинки. Повністю віддала себе роботі й кар’єрі. Але досягла бажаних результатів: придбала житло, живу в достатку й навіть допомагаю ще батькам, на днях придбала автомобіль. Тут зателефонувала до мене моя Оля, сказала, що прийде в гості. Прийшла й з порогу почала оглядати мій дім. Й мовила:

– Сестро, добре ти прижилася! В достатку живеш й біди не знаєш! А про рідну кровинку й свого племінника бачу забула. Мені з чоловіком стало тісно жити в його однокімнатній хрущовці. В тебе грошей вдосталь, можеш нам придбати. А це прийму, як подарунок для твого племінника.

– Сестро, я тебе поважаю звісно, але поки я займалася самореалізацією, ти своєю чергою бігала від одного чоловіка до іншого! Що тобі заважало теж працювати, щоб досягти своїх цілей?!

З того моменту ми з сестрою більше не розмовляємо. Вона звинуватила мене в егоїзмі. А я своєї провини ні в чому не бачу. Адже просто так з неба не впаде ні квартира, ні автомобіль, а тим паче гроші.