Чудовий чоловік, хороший батько, турботливий син! Гордість, а не чоловік, проте після 7 років спільного життя все пішло шкepeберть. Він закохався у свою співробітницю, між ними закрутився роман. Моя Руслана про це знала, але закривала очі!

Коли Руслана, моя донечка, повідомила мені, що хоче, щоб я благословила їх з Богданом на щасливе життя, то у мене дар мови пропав. Вони були однокласниками, товаришували, але я ніколи не бачила між ними нічого романтичного, а тут на тобі – одружуватися хочуть!

Богдан завжди був серед дівчат. А хіба на красивих блондинів з зеленими очима може очікувати щось інше? Звісно, ні, про такого кожна дівчина мріє. У школі він прозустрічався ледь не зі всіма дівчатами, а з моєю Русланою лише товаришував, дуже добре, як тільки проблема – до неї телефонує, хвилювався за неї як за рідну сестру.

Звісно, вона знала, що у нього багато дівчат, і, можливо, вона ніколи не стане для нього єдиною, але все одно погодилась стати його дружиною. На щастя, чи на жаль, їхнє шлюбне щастя тривало недовго.

Чудовий чоловік, хороший батько, турботливий син! Гордість, а не чоловік, проте після 7 років спільного життя все пішло шкереберть. Він закохався у свою співробітницю, між ними закрутився роман. Моя Руслана про це знала, але закривала очі! Після цього у нього почався роман з сусідкою, а потім з продавчинею у магазині й ще якимись жінками, імена яких я й не згадаю. Руслана знала про всі його походеньки, він не намагався їх приховати, але вона просто терпіла. Коли я з нею говорила про це, то вона лише відмахувалась й говорила про любов.

Так вони жили чотири роки, доки Богдан не вирішив, що прийшов час розширювати квартиру. Тому що жити учотирьох в одній кімнаті було тісно. Вони прийняли рішення продати її та з допомогою відкладених грошей купити щось просторіше. Звісно, і ми зі сватами допомогли їм, додали грошей і на квартиру, і на ремонт. Але квартира купувалась у новобудові, тому потребувала ремонту. Діти вирішили роз’їхатися на два місяці по домах, доки зроблять ремонт. Ми цьому зі сватами були лише раді, мов встигнуть засумувати один за одним. Але зять зовсім не хотів сумувати, він почав гуляти з різними жінками та водити їх у нову квартиру.

Минуло вже чотири місяці. Квартира вже зремонтована, а Богдан не поспішає забирати дружину та двох доньок до неї. Думаю, все йде до розлучення, проте моя донька ще цього не усвідомлює, продовжує його пробачати та терпляче чекає на його повернення.