Що це за бабця, яка дає поради n03бymucя майбутнього онука!? Я не знаю, чи зможе її після такого пробачити Оксана, а тим більше Олежик.

З дружиною ми живемо сім років у спільному шлюбі. Ми дуже мріємо про дитину. Але на жаль нічого не виходить. Останні дні я став помічати, що моя Оксана ходить засмучена. Тільки-но, як я запитую у чому справа, вона відповідає, що все гаразд.

Якось викидаючи сміття, я помітив на тест на вагітність. І чому це дружина нічого мені не сказала? Ми звикли все обговорювати разом. Я дістав його й став оглядати. Виявляється моя дружина вагітна. І вона навіть не поділилася зі мною цією новиною!? Ввечері у нас з Оксаною була серйозна розмова.

– Кохана, чому ти приховала від мене свою вагітність?!

– Я не знаю з чого навіть почати… Весь цей час я пила спеціальні пігулки, щоб уникнути вагітності. А тут затримка. Я зробила тест. Вагітна. Але я змушена позбавитися від цієї дитини…

– Кохана, це ж така радість! Як це позбавитися?! Ми ж обоє дуже хотіли маля. Чому ти змінила свою думку?

– Я сказала матері про те, що я в положенні. Вона сказала, що у нас по роду є певна хвороба. І вона одразу перейде на дитину. А для чого тоді народити маля, щоб воно мучилося?

– Про аборт я і чути не хочу! Ми знайдемо досвідчених лікарів, здамо потрібні аналізи та УЗД.

Одним словом, кожного дня я підтримував жінку, як тільки міг. Я бачив, як негативно налаштовує її теща. Після розмов з нею моя Оксана ходить засмучена й весь час про щось думає. У нас вже навіть дійшло до того, що я поміняв жінці телефон, ми виїхали в інше місто. Тільки, щоб теща залишила нам у спокої. Ми дорослі люди, самі вирішимо чи появлятися маляті на світ, чи ні.

Після проходження всіх необхідних обстежень, жоден з лікарів нічого поганого не виявив. Й дружина всю вагітність почувала себе добре.

Ось і настав день пологів. Все минуло добре. У нас народився хлопчик. Здоровий, без жодних відхилень. Які ми були щасливі у ту мить. А жінка, яка була вдячна мені за підтримку й за те, що не дозволив їй зробити лихе.

З матір’ю Оксана не спілкується. Олежик росте на очах. Ох й буде у майбутньому кавалером над жіночими серцями.

Моя теща не зупинилася. Вона дізналася де ми проживаємо. Й без запрошення приїхала під будинок. А в той момент ми гралися на дитячому майданчику.

Вона мовчки глянула, з її очей покотилася сльоза. Дитина жива та здорова. Теща постояла, обернулася та пішла на зупинку. Навіть серце не дозволило їй після такого підійти.

Що це за бабця, яка дає поради n03бymucя майбутнього онука!? Я не знаю, чи зможе її після такого пробачити Оксана, а тим більше Олежик. Адже якби ми її тоді послухали, то б не стали батьками.