Моя подруга розкрила діяльність aфepucта!

Знайомство з Марійкою в університеті допомогло мені стати справжньою вольовою жінкою. Ще ніколи я не зустрічала таких сильних та сповнених енергією. Навіть зараз вона не припиняє мене дивувати. Нам двом уже було за 30. Вона була одружена, недавно у них народилась донька, але тільки вона дізналась про зpaду, то не думаючи подала на poзлучення. Тепер вона сама виховує донькy, й про того зрадника нічого чути не бажає.

Зараз її 45 років, її донька студентка, а вона мов і не змінилася, мов старша сестра! Така ж красива, енергійна та палає юним запалом.

Марійка ніколи не шкодувала грошей на себе та доньку, тому вони завжди виглядають доглянуто та красиво.

Оскільки виховання доньки у неї тепер не забирало час, то вона вирішила виділити їх на побудову щасливого особистого життя. Кавалерів у неї завжди вистачало, але вони були всі якимись несерйозними, тому вона вирішила спробувати знайти щось на сайтах знайомств. А раптом пощастить і серед сотень анкет альфонсів вона знайде того самого, хто полонить її серце.

Життєвий досвід допомагав жінці швидко розпізнати тих, хто шукав жінок лише на один вечір, або як «гаманець», тому вона швидко їх відкидала. Загалом, знайти того самого їй там так і не вдалось, тому вона вирішила поки видалити свою анкету із сайту знайомств. Одночасно ми відправилися на відпочинок до Туреччини.

Доки ми гуляли берегами й дивилися на червоні заходи сонця, подруга познайомилась з красивим чоловіком. Петро здавався дуже галантним, тактовним, а головне йому точно подобалась моя подруга.

Кілька вечорів поспіль вони провели разом, і він встиг їй розповісти, що має свій бізнес. Недавно придбав нову машину та квартиру, й у неї не забував поцікавитися, де вона працює і скільки заробляє. Спочатку жінку це насторожило, а потім вона вирішила, що нічого поганого у цьому не має, звичайний інтерес.

Перед нашим від’їздом він запросив її у ресторан, найближчий до нашого готелю, щоб мати змогу прогулятися, потім ми вже зрозуміли, що все це було зроблено не просто так. Вони чудово проводили вечір й наприкінці офіціант приніс рахунок, а кавалер подруги раптом почав метатися, шукати свого гаманця, мов він його десь загубив або не туди поклав.

– Пробач, та я гаманець у машині забув, можливо, ти заплатиш за нас? Обіцяю, що це востаннє! – ця фраза спантеличила подругу, адже саме так альфонси намагаються перевірити своїх «жертв» на те, скільки у них є грошей. Моя Марійка ніколи не йшла «на повідку» у таких аферистів, тому й цього разу зробила все інакше.

Незабаром підійшов офіціант, і подруга з посмішкою промовила, протягуючи телефон Петра: «Ось візьміть, нехай це побуде у вас, а ми з моїм другом поки з’їздимо до нього додому або пройдемось до машини, бо він там десь забув свій гаманець!”

Після цього Петро відцурався від неї, проте він показав своє справжнє лице.

Ми з подругою ще довго сміялися з цього випадку!