Мій чоловік кoнтролює кожну вuтрачену копійку, навіть, якщо решти було 5 гривень, то він попросить їх повернути або сказати, куди витратила

З Орестом ми разом три роки, і я можу впевнено сказати, що у нас чудові та гармонійні стосунки. Всі друзі та знайомі захоплюються нами, що ми так розуміємо один одного. Проте все не так сонячно, як хотілося б.

Мій чоловік заробляє більше мене і всі втрати планує сам, саме тому перший рік шлюбу він змушував мене покинути роботу та стати домогосподаркою. Я відмовлялась від цього, адже завжди хотіла мати свої гроші, а не залежати від когось, та і робота мені подобається, колектив хороший, не має на що скаржитися. Звісно, зарплата у мене маленька, вистачає лише на комунальні та потрібні мені дрібниці, тому на щось серйозніше я беру у чоловіка. Ну як беру? Випрошую. На його думку, я витрачаю багато грошей на себе та свої забаганки. Тому гроші він не сильно мені довіряє.

Недавно у нас були проблеми на роботі та зарплату затримували, тому я прохала у чоловіка грошей на манікюр, а він мені відмовив, мов, таке я і сама собі можеш зробити. Недавно прохала у нього купити мені абонент в басейн, адже набрала трохи зайвої ваги та погано себе почувала, а він мені відповів, що потрібно частіше рот закривати перед холодильником.

Я щиро його не розумію. З одного боку він хороший чоловік, не шкодує на мене грошей, ми буваємо на відпочинках, він дарує мені квіти, проте він ніколи не дозволяє вирішувати мені, куди витратити гроші. Мій чоловік контролює кожну витрачену копійку, навіть якщо решти було 5 гривень, то він попросить їх повернути або сказати, куди витратила. Звісно, мені це неприємно і залишається осад. Я не раз йому про це говорила, він лише говорить, що все робить для нашої сім’ї, щоб колись ми мали змогу побудувати великий будинок, а з моїми забаганками – це неможливо.

Останні місяці я все частіше думаю про те, як хочу дитину, проте переживаю, що ще й на неї у чоловіка доведеться просити грошей, а ще гірше, що я сама залишуся без них і тепер не зможу собі навіть туш купити.

Жити так мені важко, постійно неприємний осад залишається. Але зі всі іншим у нас все прекрасно, мені немає на що скаржитися. Коли я пробую поговорити з ним про це й пояснити свої почуття, то він говорить, що мені немає чим зайнятися, і я просто шукаю проблеми.

Як ви порадите мені вчинити?