Женя не могла змиритися з тим, що сталось, і знову подумки поверталась у той момент

Женя поверталась додому морозним ранком з повними торбами. Через жахливу погоду людей на ринку майже не було, тому жінці вдалось продати лише молоко…

Вона дивилась уважно у вікно й не могла забути, як у дитинстві завжди їздила цим же автобусом разом з мамою. Її мами не стало місяць тому.

Бабуся Неля була дуже милою й доброю старенькою, що до свого останнього дня намагалась дітям та внукам допомогти, чим зможе. І, хоч, всі й бачили, як важко її даються кроки та довгі розмови, але ніколи не перечили її та нічого не забороняли, бо знали, що так вона відчуває себе живою.

І хоч допомога старенької мами була не значною, та Оля ніколи не боялась на неї дітей покинути, коли вкотре відправлялась на базар. А тепер була змушена у сусідів просити за ними подивитися. Інколи чоловік за ними поглядає, але от сьогодні разом у місто поїхали, він у справах, а вона домашні продукти продавати.

Сьогодні зранку жінка прокинулась заплаканою. Її вкотре снилась мама, але щось у цьому сні було не так. Вони двоє були у їх яблучному саду, все якраз почало цвісти, так красиво й жінка помічає маму, що махає її впевнено рукою і починає повільно бігти, й скільки б Женя не докладала зусиль, вона не може її наздогнати. Мама віддалялась, але донька помітила, що на траві лежить її хустина. Жінка підняла її, обійняла й різко прокинулась.

Женя не могла змиритися з тим, що мами більше немає. Вона так хотіла їй розповісти, що було на ринку, чому нічого не продалось, і як сильно примерзла картопля, та її ноги.

Женя повільно вийшла з автобуса на своїй зупинці й таким же ходом побрела додому.

На зустріч її йшов її Сашко у піднесеному настрої.

– У мене для тебе радісні новини, але все за обідом обговоримо! Ох, і змерзла ж ти, напевно! Добре, що я відразу по поверненню з міста грубку розтопив й борщу гарячого зварив! – сказав чоловік. І раптом на душі Жені стало тепліше. Хороша новина? Дякую, маму, що й там про нас не забуваєте та піклуєтесь про своїх кровинок…