Я ледь не… Bбuв дружину та її коханця!

Я звик жити по принципу «довіряй, але перевіряй», а у сімейних стосунках такі перевірки мають бути особливо ретельними й спланованими, і там точно не варто піддаватися емоціям, особливо негативним.

Звичайно, я можу лише уявити, який адреналін й бурю емоцій відчуває людина, що ревнує іншу, але інколи їх потрібно усунути далеко-далеко й залишитися холодним до ситуації, щоб розібратися у ній й не наробити дурниць. Це історія про людину, що ледь не піддалась емоціям й не вbила іншу людину!

«Того дня я повернувся додому раніше й вирішив, що це чудовий момент, щоб порадувати дружину романтичною вечерею. Зайшов у магазин, купив квіти, вино й фрукти. Прийшов додому й почув, що дружина миється у душі. У той момент я вирішив, що буду поводитися дуже тихо, щоб точно здивувати дружину.

«Васька, ти вже їв?» – почув я різкий голос із ванної своєї дружини. Уже хотів відповісти, але вчасно зупинився, бо зрозумів, що звернення було адресовано не мені. Звали мене Рома, і їсти я ще не міг.
Дружина не почула відповіді й промовила: «Ох ти, маленький проказник, зараз дам тобі м’яса!».

Я вже все зрозумів. Й нічого не бачив та не чув, окрім божевільного стукоту серця й усвідомлення: моя дружина – зрадниця.

Це як? Вона посміла його ще й додому привести? Думає, що мені так легко можна рога наставити? Зараз їм двом «кришка» буде!

Загалом, рушаю я вже на кухню, щоб особисто познайомитися з цим «Ваською», як дружина різко відкриває двері ванної, і я головою вдаряюсь у них.

– О боже, Рома ти вже дома! Ти як? Я не боляче тебе вдарила? Вибач, я ж не бачила й не чула, що ти прийшов!

– Звичайно, не чула, того й роги мене вирішила наставити!

– Та не злися ти так! Не перший же раз вдарився. Зараз все виправимо, скажи мені, де болить?

– Зараз у тебе й твого коханця Васьки болітиме!

– Ти про що? Якого коханця? Невже я тебе так сильно вдарила?

– Ти думаєш я не чув, як ти з ним говорила! Давай розповідай мені, що у тебе з тим Ваською?

– Боже, прийди ти в себе, Рома, йди на кухню й глянь на мого «коханця».

Я вирішив, що вона мене провокує й не вірив її словам, тому відправився на кухню й побачив, що там було пусто. А на підлозі сиділо маленьке кошеня і їло щось, а потім підняло на мене свій здивований погляд.

Дружина ззаду почала сміятися з мене й розповіла, що Ваську вона підібрала сьогодні на вулиці»

От, що я вам скажу, ніколи не поспішайте з висновками, краще слідувати приказці: «сім разів відміряйте й один відріжте», бо все може бути зовсім не так, як вам здалося, на перший погляд.