– Облиш мене! Я втомлена! Цілу нічну зміну не спала, мені сон потрібен! – прохала Наталка й скоса поглядала на свої набряклі ступні після 12 годин на ногах.

Машина повільно під’їжджала до заправної станції, як чоловік почав трусити жінку.

– Прокидайся, Наталко! Ти що там вічним сном заснула? Ану, прокидайся! – тряс чоловік дівчину, що мирно спала на задньому сидінні після важкої нічної зміни.

– Ми вже приїхали? Щось сталось?- сказала напівсонним голосом.

– Та ні, все добре, зараз знову ляжеш спати. Просто перед цим, дай мені грошей на бензин.

Наталка ні слова не промовляючи, мов такого вона й очікувала, потягнулась за гаманцем та видала чоловікові суму, про яку він прохав.

– Дякую — промовив чоловік й вийшов з авто. На заправці, крім бензину, він придбав собі пачку сигар.

Через кілька хвилин, закутавшись в покривало, дівчина заснула ще глибшим сном, як через кілька хвилин її сон знову обірвали.

– Наталко! Годі спати! Ти всю дорогу спиш, а мені що у цей час накажеш робити? Я думав, що беру тебе, як співрозмовника, а не зайвий баласт! Прокидайся!

– Облиш мене! Я втомлена! Цілу нічну зміну не спала, мені сон потрібен! – прохала Наталка й скоса поглядала на свої набряклі ступні після 12 годин на ногах.

Наталка працювала кухарем у хорошому місцевому ресторані й коли у них були замовлення на великі банкети, то нерідко доводилось виходити на ніч й працювати по 10-12 годин. Саме такою нічною роботою й викликала дівчина недовіру у свекрухи Лідії Михайлівни.

– От є у тебе совість, Наталю? – кричала свекруха до дівчини – Ти ж оце цілу ніч незрозуміло де працюєш і тільки зранку повертаєшся! На тебе вже всі сусіди пальцем тикають, думають, що гуляща. А як тут таке не думати, коли ти після тієї «роботи» відсипаєшся цілий ранок замість того, щоб борщ приготувати, чи у домі прибрати! Не міг же мій Юрко когось нормального обрати!

Щоб виявити свою згоду з матір’ю, Юра показово її сварив: «Та скільки ж можна ходити на ті нічні зміни? Що ти за дружина така? Ще раз таке повториться і я подам на розлучення. Набридло мені все!».

Юра ж працював вчителем фізичного виховання двічі на тиждень, мав по 7 уроків, куди з’являвся у дуже красивому одязі, що дбало прала та прасувала Наталка. І коли повертався додому, то дуже вже просив, щоб його «ледача» дружина зробила йому масаж та принесла, приготовлену нею ж, вечерю йому у кімнату.

А жінка й не проти була. Все готова була зробити для коханого чоловіка: і масаж, і вечерю, і гладити, і все, чого тільки забажає. Але вся любов Юри зникала, коли він під шепіт мами: «Розпусниця! Зрадниця!», зустрічав її щоранку після нічної зміни й все частіше вона чула від нього те болюче: «Я подам на розлучення!».

Наталка вже переодягалась й раділа, що її відпустили сьогодні раніше, адже встигне приготувати своєму коханому смачний сніданок, але тут й крикнула колега: «Наталко, переодягайся, там тебе чекають!»

– І хто ж мене чекає? – запитала здивована жінка.

– А Бог його знає, імені не питала, він спитав, хто у нас готує яблучні струдлі, я й сказала, що ти та він попросив тебе повернути на кілька слів!

Той чоловік виявився дуже приємним на зовнішнім виглядом, гарно й охайно одягненим. Схоже, він був багатим, про що свідчили дорогий годинник та телефон. Попри це, він був добре вихованим й мав приємний голос. Але Наталку не покидало погане передчуття.

– Доброго дня, я тут відповідаю за випічку і той струдель, що ви з’їли також моя робота, тому, якщо вам не сподобалось, я перепрошую, а ви можете написати свій негативний коментар у книгу скарг – тараторила відразу Наталя.

– Ох, не смійте говорити таких дурниць! Ваш струдель неперевершений! – почав усміхнено говорити чоловік – Я останній раз куштував такий смачний струдель, коли була жива одна дорога мені людина, а це було з десяток років тому!Загалом, не має чого вам слухати це, тому скажу причину свого приходу. Я власник ресторану, найкращого у місті, тому, якщо раптом, вам знадобиться робота, то я з радістю вас прийму, на ваших умовах, які ви самі встановите – він продовжував говорити та Наталка вже полетіла думками десь далеко. Її похвалили! Вперше за довгий час незнайомий чоловік її похвалив! За їжу! Як же це приємно! А що ж її Юра? Він ніколи її не хвалить, а навпаки: у всьому вбачає її недоліки та вади: і їжа у неї не така, і одягається вона не так, і прибирає, і дивиться. Здається, саме її існування «не таке».
«Та поглянь на себе! Хто ти, а хто я? От і тримаєшся за свою дурну нічну роботу, бо тебе нікуди більше не візьмуть! Ти ж нікчема! Та якби я знав, що ти «така», то ніколи б на тобі не одружився! Ти не гідна мене!» – пригадалися її слова чоловіка.

Прийшовши додому, жінка відразу направилась до шафи, чоловік помітив дружину й лагідно промовив: «Нарешті ти прийшла! Приготуй мені чогось смачного на сніданок. Сьогодні на роботі має бути важкий день!»

Наталя нічого не промовляла й далі складала речі, тоді чоловік, не відкриваючи очей продовжив: «Ти так вивела мою маму своїми нічними змінами, що я більше не можу на неї дивитися зі спокійною душею. Ми вчора довго говорили й дійшли висновку, що я можу знайти собі кращу, то коли ти збереш свої речі?

– Я вже зібрала – промовила жінка й вирушила з маленькою валізою з дому. Вона забрала тільки найнеобхідніше, залишивши чималу частину речей для свекрухи та чоловіка.

Вперше за довгий час жінка почала отримувати насолоду від свого життя, працюючи на тій самій роботі, живучи на орендованій квартирі та беручи замовлення від приватних клієнтів дома. Уже через рік вона змогла відкрити власну пекарню, яку любило все місто. Єдине, чого їх весь цей час не вистачало – це віри у себе, яку нищівно вбивали. Повірте, жінка, що вірить у себе, може гори перевернути не один раз!

Розповім вам по секрету, що її колишній чоловік не раз намагався її повернути, а коли чув відмову, то знову повторювалась сцена «ти не варта мене». Він почав пити й став ще менш щасливим, але він переконаний, що вся річ у тім, що у доброї людини завжди багато випробовувань.

Наталка ж зажила новим життям й погарнішала, тепер у неї не має відбою від залицяльників, але до всіх вона ставиться з певною недовірою, щоб знову не вступити на ті ж граблі. Отак і змінила жінку одна випадкова зустріч, де її дали віру у себе.

Що ви думаєте про цю історію?