Повернувся додому, аж у нашій квартирі – незнай0ма дівчина. Вона покликала мене у ванну відремонтувати поличку. А потім увімкнула музику й танцювала

Була середина літа. Я мчав додому на своїй фурі після тривалого відрядження. Вдома мене чекала моя кохана з дитиною. Ми не бачились вже три місяці. Наша донька Анжеліка ходила до дитячого садочка.

Коли зайшов у квартиру, я завмер від побаченого. Моя дружина Ліля дуже любила чистоту, всі речі вона завжди розкладала на свої місця. А тут все навпаки! Перевернуто у квартирі все догори дном! Речі розкидані, посуд немитий. Я взагалі було подумав, що переплутав квартиру.

Нікого вдома не було. Я дуже був втомлений та ліг спати. Тільки заплющив очі, як прокинувся від того, що мене будила якась дівчина. Спросоння не розумів, де я перебуваю.

А вона почала зі мною знайомитися, сказала, що її зовуть Лара. Виявилося: вона – двоюрідна сестра моєї дружини. Віднедавна живе у нашій квартирі. Приїхала вступати до університету. Поспати вона мені так і не дала. Все розповідала мені щось, тараторила. Нащо мені її непотрібний монолог? Я не розумів того.

Коли прийшла моя дружина, я запитав її:

– Чому ти не попередила мене, що у нас буде жити твоя сестра?

Тоді Ліля відповіла:

– Я ще не встигла цього зробити. Її мама, моя тітка, дуже просила, щоб вона пожила у нас деякий час. Поки вступить в універ. Я просто не могла їй відмовити.

Мене дуже засмутило, що зі мною не порадилася дружина. Оце так несподіванка! Я приїхав і отримав такий сюрприз! Потім подумав: «А, може, це на краще? Допомагатиме моїй дружині хоч забирати дитину з садка. Та і по господарству якась підтримка буде!»

Наша донька ще маленька. Вона дуже погано спала вночі. Ми по черзі з Лілією до неї вставали, адже животик болів у дитини. Вранці дружина побігла до аптеки. Наша Анжеліка нарешті заснула після того, як всю ніч не зімкнула очей. І я теж ліг разом з нею.

Знов мене розбудила сестра дружини. У ванній кімнаті упала полиця. Лара хотіла, щоб я її почепив назад. Коли я зайшов у ванну кімнату, там повсюди була її спідня білизна, а сама вона була у прозорому халатику. Так і крутилась у мене перед очами.

Дружина дала дитині ліки, а сама  пішла  на роботу. Я залишився вдома з дитиною та її сестрою. Анжеліка заснула знов удень. Лара тим часом увімкнула музику, почала танцювати. Дитина прокинулась від гучних звуків.

Я зробив їй зауваження, але вона його проігнорувала, продовжувала робити своє. Я зателефонував своїй дружині розповів про цю ситуацію. Ліля сказала, що прийде і розбереться. Але поки вона повернеться, то мало що ще її родичка може утворити! Я вимкнув музику і сказав їй, щоб вона сиділа тихенько, інакше звідси вилетить. Наша донька вже не спала, їй потрібно було піти розігріти кашу.

Коли я зайшов на кухню, мене кинуло в піт. На столі були відкриті пельмені, які вже злиплися один до одного, крихти хліба скрізь, в раковині лежав немитий посуд. Каша, яку наготувала моя дружина дитині, з’їдена. А так звана родичка задрала ноги на стіл і говорила по телефону.

З усього почутого мною, я зрозумів, що вона запросила якогось хлопця до нас ночувати. Казала, що вона живе у сестри. Тобто ніхто проти не буде, як він прийде до неї. Тільки є одна невеличка проблема: у нашому домі є горластик, який цілу ніч не дає спати, весь час кричить. Це мене вивело із себе, я  скинув її ноги зі стола і сказав:

– Ти що не знаєш, як поводити себе у гостях? Хоч би спасибі сказала, що тебе сюди впустили! А ти ще набираєшся хамства запрошувати до нас у гості, коли сама у гостях? Ти мою дитину ще називаєш горластиком? Дзвони своїй матери і нехай вона забирає тебе і винаймає тобі квартиру. Щоб порядок навела скрізь! Забирайся з цієї квартири, щоб я більше тебе тут не бачив!

Вона переді мною почала виправдовуватися. Мене дуже розсмішило, що виявляється «горластиком» називають маленьких дітей, і це слово невинне.

Вона, заплакавши, пішла до кімнати телефонувати. Коли прийшла Ліля, я їй про все розповів. Вона спочатку заступалась за сестру, сварилася, як я міг вигнати таку порядну і добру дівчину. Потім зрозуміла, що її сестра не права, що так поводитися не можна, коли ти сама знаходишся у гостях. Я не повинен за нею все виправляти і прибирати. Вона ж зовсім не розуміє, як себе поводити.

– Краще буде, якщо вона з’їде зараз, чим перебуватиме тут і буде робити, що схоче. Навіть кашу дитячу поїла, мені треба було варити її знову. Вона нічого не вміє готувати і робити нічого не хоче. А коли вона взагалі приживеться, то буде дуже важко її позбутися! Краще вже зараз! – говорив я Лілі.

Дружина мене зрозуміла. Потім сказала, що незабаром приїде тітка розібратися з нами.

Через день пролунав дзвінок у двері. Коли ми відчинили, на порозі стояла тітка. Вона почала кричати, що вони ж домовилися, що Лара у нас трохи поживе. А вона ще не вступила і тут такі проблеми!

– Я скільки передавала вам м’яса, яєць, картоплі! – не зупинялися тітка.

А її Ларочка, дитинка, ходила завжди голодна. Виявилося, що їй нічого не готували, а ще  й ображають!

– Подумаєш – назвала горластиком! Так називають усіх маленьких дітей!

Скільки образ я вислухав на адресу мене та моєї дружини. Її донька бідна і нещасна! Ми  тут мало її не катували! Нічого їсти не давали, самі поїли усе, що вона сюди передавала.

Як тільки вона накричалась, Ліля сказала:

– Те, що ви передавали, ваша дочка і поїла! Я вам тільки обіцяла, що Лара поживе, поки не вступить до університету. А надалі ви повинні шукати їй житло. Я і так довго терпіла! Вона розвела у квартирі свининець, та ще й хлопця запрошує з ночівлею до нас. Так що забирайте її з собою!

Коли вони пішли, на душі стало спокійно і радісно. Про що тітка думала, коли домовлялася з моєю дружиною? В нас же дитина, яка може хворіти і яка ночами може не спати. А її вже доросла дочка не дотримується жодних правил пристойності. Треба спочатку виховувати її, а потім може щось і буде.

Хіба може бути дитина вихованою, якщо мати веде себе негідно? З кого брати приклад? Як ви вважаєте, чи правильно ми вчинили?