«Жінка повинна й на роботу ходити й домашніми справами займатися – це її обов’язок!» – зауважив мій співбесідник з обуренням

Нещодавно від одного мого знайомого почула фразу, що чоловік не повинен повністю забезпечувати родину. Мені стало просто смішно, я подумала він жартує, та те, що він сказав далі, взагалі мене приголомшило.

У ХХІ столітті більшості жінок здається, що фемінізм уже досяг свого, проте деякі продовжують і далі боротися за права та можливості жінок. І тепер я їх повністю розумію та підтримую. Особливо після однієї розмови зі знайомим.

Почалося все з того, що один мій знайомий чоловік зазначив, що якщо в нас рівноправ’я, то чоловіки не повинні поступатися місцем жінкам, навіть вагітним. І далі поїхало – хто й що кому повинен.

«Так чоловік, виходить, не повинен забезпечувати родину повністю, тільки на себе заробляти – рівноправ’я ж!» – відмітив мій знайомий. «Тобто, жінка повинна працювати й забезпечувати половину матеріальних потреб сім’ї? А домашні обов’язки хто тоді повинен виконувати?» – уточнила я, і тут почула те, що мене приголомшило. «Жінка повинна й на роботу ходити й домашніми справами займатися – це її обов’язок!» – зауважив мій співбесідник з обуренням.

І тут я задумалася, що зараз ми, жінки, повинні боротися за те, щоб відмінити ці стереотипи. Тепер ми отримали подвійну роботу: ми працюємо, дітей виховуємо, та ще й по дому все робимо. А кому потрібне таке щастя? Чоловіки ж отримали не просто домогосподарку, няньку та кухаря в одній особі, а ще й робочого, який і зарплату в родину приносить.

Мене просто обурила думка знайомого. Що ж це виходить? Яке таке рівноправ’я позбавляє чоловіків від будь-якої відповідальності?

Я згодна з тим, що якщо жінка сидить удома, то вона повинна займатися домашніми справами та виховувати дітей, чоловік же повинен, у такому разі, повністю забезпечувати потреби родини. Та, якщо жінка також заробляє і задовольняє матеріальні потреби родини, то й домашні справи повинні бути розділені між двома й вихованням дітей повинні займатися двоє – мати й тато дитини.

Тепер же чоловіки не просто тікають від своїх обов’язків, вони просто «спихають» їх на нас, жінок, та ще й намагаються довести, що це нормально! Тому якщо ви зустрічаєте такого чоловіка на своєму шляху, просто тікайте від нього.

Такі чоловіки не просто перекладуть усі обов’язки на вас, вони швиденько сядуть вам на шию, не встигнете й помітити. При цьому вони вам не будуть нічого винні, зате ви будете займатися всіма своїми жіночими «обов’язками», ще й утримувати такого, з вашого дозволу, майже-чоловіка.

А як швидко чоловіки після розлучення забувають про своїх дітей. Вони не просто перестають хоч якось займатися їхнім вихованням, вони навіть забувають, що в них є діти, які хочуть кожного дня їсти, пити, гратися, яким потрібно одягатися в щось, взуватися, якось ходити до школи, а, може, ще й якісь таланти розвивати. Такі чоловіки, яким лише жінка щось винна, навіть аліменти не платять, коли їх зобов’язує закон, хоча повинні.

Задумайтеся серйозно: чоловік, який готовий з вами все ділити порівну, не буде про це повідомляти й не буде ставити вам умови. Тим паче, не буде говорити, що він вам нічого не винен. Адже шлюб передбачає саме те, що ви будете разом будувати сім’ю і ділити все порівну, а це означає, що ви саме повинні турбуватися один про одного, й обіцяєте це робити. А обіцянок треба дотримуватися.

Та й не треба забувати, що ми, у першу чергу, люди, а тому повинні нести відповідальність за свої діє і за своїх рідних, а не шукати якихось відмовок.

А ви як думаєте?