-Ти 3дypiв чи що? Думаєш я прийшла в ресторан з чоловіком і маю сама за себе платити? Такого я від тебе не очікувала!

Нещодавно я познайомився в соціальних мережах з дуже привабливою та красивою дівчиною. Дивлячись на її фотографії, я мав лише тепле та приємне відчуття. Вона ніби випромінювала тепло. А виглядала вона просто шикарно. І тому я дуже здивувався, коли вона прийняла мою пропозицію про спілкування.

Пройшло всього декілька днів листування в соціальній мережі, Аліна (так звали цю нову “подругу”), раптом написала мені, що в неї вільний вечір сьогодні, а погода чудова, тому хоче зустрітися в якомусь затишному ресторані, якщо, звісно, я маю час та не маю планів.

Ну а я що? Декілька дзвінків – і в мене вільний вечір. А бажання було ой скільки.

Купив я шикарного букета, забрав Аліну на своїй машині, та поїхали ми до ресторану. Коли ми підійшли до ресторану та вже наблизилися до дверей, до нас підбіг хлопчик років тринадцяти та попросив:

-Дядечку, можете дати, будь ласка, грошей на хліб та молоко? В нас дома їсти немає, ми з мамою вже два дні не їли.

Я сам виріс в бідності, тому, бачачи, в якому стані та вигляді хлопець, дав йому гроші. А так як я був в дуже хорошому настрої, дав купюру в 500 гривень. Хлопець подивився на мене очима повними вдячності та мало не плачучи подякував мені та побіг. Певно, купити їжі додому.

Як тільки малий втік, я помітив перекривлене лице та злі очі:

– Дарма ти жебракам допомагаєш! Я вважаю, що всі мають самі заробляти та надіятися лише на себе, а не на когось, та не сидіти ні в кого на шиї!

В мене одразу зіпсувався настрій. Особливо, зважаючи на те, яке дитинство було в мене. Я відповів їй неоднозначно та розмито:

-Ну… Я подумаю над цим…

Ми сіли за стіл. Я вже прийняв рішення щодо цієї Аліни, але вже хотів подивитися, що вона буде робити за вечерею і як буде себе поводити в цьому ресторані. А те, що продовження в цих стосунків не буде, це і їжаку зрозуміло стало одразу після її фрази про жебраків.

Аліна знову стала супер приємною та доброю людиною, коли підійшов офіціант. Замовила на вечерю вона багато всього, ніби вона прийшла на зустріч з друзями, і це страви для трьох людей. Я ж попросив лише каву та спостерігав, як вона заплітає за обидві щоки ті страви та розповідає всяку “важливу інформацію”, не помічаючи, що каву замінила вже мінералка.

Підійшов офіціант з її десертом. Я попросив його принести рахунок, але розділити його на два окремих, та нагадав, що в мене була лише кава та мінералка.

Коли Аліна почула це, то в неї з рук випала десертна вилка, та вона знову скривила своє лице та зло на мене дивилась:

-Ти здурів чи що? Думаєш я прийшла в ресторан з чоловіком і маю сама за себе платити? Такого я від тебе не очікувала!

-Чому? Ти ж вважаєш, що кожен має сам заробляти та сподіватися лише на себе і не висіти на кого на шиї! Ну так слідуй ж своїм словам. І взагалі, раз на те пішло, по правилах етикету платить той, хто запрошує, а тому в ідеалі ти б мала ще за мою каву заплатити. Удачі!

Я оплатив свій рахунок та пішов. А через деякий час побачив дуже багато “приємних” коментарів до своїх публікацій у соцмережах.