Після того, як мала необережність зіпсувати водійські права чоловіка, здобула звичку завжди перевіряти кишені одягу перед пранням, так і дізналась про зрaдy

На вихідних я завжди займаюсь хатніми справами. Так, велике прання також залишаю на суботу. Аби не зіпсувати речі, маю звичку перевіряти кишені речей, котрі відправляю до пральної машини. І ось, збираючи брудний одяг, я знайшла чек із дорогого ресторану у брюках чоловіка. Цікаво те, що у чеку був зазначений день, коли він пізно прийшов додому, запевняючи, що мав здати терміновий звіт на роботі. Та згодом мені вдалось дізнатись про роман благовірного, тепер не знаю, що із цим робити.

Наслухавшись історій про те, що чоловіки знаходять собі коханок, коли дружини перестають слідкувати за собою, я намагалась завжди доглядати за зовнішністю. Шлюб наш триває понад 13 років, за цей час встигли придбати двоє діток. Ми живемо розміреним життям: чоловік має керівну посаду на фірмі, я – продавець у магазині, діти відвідують школу. Нічим не відрізняємося від інших. Тож, здавалось, що маємо цілком дружню родину.

Після того, як мала необережність зіпсувати водійські права чоловіка, здобула звичку завжди перевіряти кишені одягу. Тож звичним рухом і на цей раз перевірила брюки чоловіка. Сума у чеку, котрий там знайшла, відверто здивувала. До того ж, за зазначеною датою зрозуміла, що це був день, коли Степан прийшов пізно, пояснюючи свою затримку необхідністю здати великий звіт.
Звісно, після цього я почала підозрювати чоловіка у всьому. Та спершу усе ж потрібно було переконатись. Перевіривши мобільний телефон, я знайшла ряд підозрілих дзвінків, та ще й повідомлення.

Одного вечора Степан із необережності залишив телефон, поки приймав душ, тож коли прийшло повідомлення, я змогла записати інформацію, що значилась у ньому: місце і час чергової зустрічі. Мені залишилось лиш прослідкувати за чоловіком.

Спостерігаючи за усім із таксі, я побачила як до мого чоловіка підходить суперниця – нею виявилась рідна сестра! Важко було уявити, як двоє найближчих людей могли так підло зрадити. Та чому номер сестри здався мені незнайомим? Певно, що вони добре приховували зраду. І тепер залишається питання, як і коли розповісти їм обом, що усе знаю. Чи, може, нічого не говорити зовсім? Не знаю…