Коли ми тільки почали зустрічатися з Марічкою – я і дня не міг продити без неї. Мене наче якась дивна сила тягнула і я стрімголов біг до неї на побачення. Так два роки зустрічань у нас і пролетіло, наче на одному подиху.
Марічка була донькою священника, тому ми дуже довго зустрічалися і не мали близькості до самого весілля. Хоча, мене це жодним чином не лякало. Я твердо знав, що одного дня ми одружимося і будемо проводити вечори разом.
Зізнався я в коханні і попросив руки і серця Марічки в її батьків, як годиться. Зробили сватанки і запланували дату весілля. Відгуляли неймовірно і переїхали жити до моєї квартири.
Так, на квартиру я сам заробив. Поїхав у вісімнадцять років на будову за кордон і за три роки купив квартиру жахливому стані. Але самотужки зробив з неї цукерку з найкращим ремонтом. Ну а потім і Марічку зустрів.
Наше спільне життя було казковим. Я працював і старався придбати все необхідне, щоб Марічці було комфортно. Дружина ж ще навчалася на останньому курсі медичного університету і готувала мені найсмачніші страви.
От тільки потім все стало якимось однотонним і сірим. Щодня одне і те саме. То Марічка сидить в книжках і вчиться, не має на мене часу. То складає список продуктів, які купити, щоб приготувати нам їжу.
Мені хотілося якогось нового подиху. Мене не влаштовувала та скромність моєї дружини, яка була всюди з нею. Навіть вдома, коли ми лише удвох – вона була скута. Мені ж хотілося, щоб вона стала собою, більш розкутою і не такою зжатою.
Так, я розумію, що вона все життя прожила в родині священника і її виховували відповідним чином. Але ж в неї мало б бути хоч найменше бажання, щоб одягнутися вдома для мене якось сексуальніше, розпустити волосся і зробити макіяж.
Моя дружина виглядала дуже сірою мишкою. В мене інколи було враження, що вона прийшла в наш світ з років ще моєї прабабки. Волосся акуратно зібране і заплетене в тугу косу, нуль макіяжу і ситцеві халати, наче з минулого століття.
Вона молода дівчина. Бачить в інтернеті, що зараз актуальне. Та й заміжня жінка, яка може собі дозволити і плаття одягнути трохи коротші, ніж по самі п’ятки, і виріз хоч в одній кофті мати.
Дивно це визнавати, але Марічка стала для мене абсолютно не цікава. Вона думала лише про порядок вдома, їжу і навчання. Та чхати на порядок. Інколи в мене були бажання підійти і пристрасно її зловити, при цьому скинувши все зі столу на підлогу. Але вона не така. Одразу б вирвалася з моїх обіймів і почала б прибирати.
Чому це так важко? Як мені донести до своєї дружини, що вона може стати нарешті розкутою хоча б вдома. Я не хочу руйнувати наш шлюб. Намагався зробити сюрприз – купив красиву мереживну спідню білизну їй, а вона розсміялася і сказала, що це соромно таке на себе одягати.
