Я уже кілька разів збрехав, що мої батьки покинули цей світ, коли я був маленьким. От так просто відправив їх туди своїми словами. Хоча для мене вони давно втратили своє існування. Мабуть, таки краще справді не мати батьків і бути сиротою, ніж мати таких, як дістались мені.
Мені навіть важко уявити, що б з мене виросло, якби я залишився жити з ними. Добре, що моя бабуся змогла мене у них забрати. Точніше відкупити. Так-так, моя рідна бабуся заплатила кругленьку суму моїм батькам, щоб вони мене їй віддали і забули про мене.
Мама з татом в один момент почали тягнутись до оковитої. Жили окремо зі мною і ніхто їх не контролював. Ці посиденьки ніколи не закінчувалися. Спочатку у нас вдома були галасні компанії з їхніх друзів, а потім батькам і компанії не потрібно було. Напивалися разом.
Бабуся приходила в гості і все це бачила. Її серце омивалося гіркими сльозами. Мама з татом не хотіли мене віддавати бабусі. Тоді бабуся запропонувала їм гроші. Купила власного онука. І цим самим дала мені краще життя.
Бабуся мені замінила всіх. Навчала мене і виховувала. Я був щасливий, що більше не бачу сварок і порожніх пляшок. Так з бабусею я прожив до своїх двадцяти чотирьох років. А потім бабусі не стало. Для мене було дуже важко пережити цю втрату, але я впорався.
За деякий час познайомився з дівчиною. У нас були серйозні стосунки, та й не серйозні я ніколи не розглядав. Не розумію, для чого морочити один одному голови, якщо не бачите спільного майбутнього.
Діана була хороша дівчина. Познайомила мене з своїми батьками і взагалі погодилася вийти за мене заміж. Погодилася, а потім відмовилася і взагалі сказала, що такі гени для своїх дітей не хоче. Проблема була в тому, що я її познайомив з своїми батьками. Діана на власні очі побачила те, чого я вже давно не бачив. І тому вирішила, що я з часом теж стану пияком і кинула мене.
При всіх наступних знайомствах з дівчатами коли вони мене запитували про моїх батьків я говорив впевнено і твердо, що я сирота. Наче мої батьки померли багато років тому і моїм вихованням займалася бабуся. По суті я і брехав, але і правду говорив. Вони для мене пішли з життя ще в моєму дитинстві.
Чи соромно мені за те, що я при житті на словах поховав рідних батьків? Ні краплі. Я навіть не збираюся колись комусь з дівчат розповісти правду, а тим більше показати своїх батьків.
Це ж навіть та, яка покохає мене щиро від побаченого одразу втече. Та й видовище це не для слабкодухих. Батьки у свої сорок сім років виглядають на всіх сімдесят. З нашого дому зробили притон і звалище. Всі речі, які були – продали, а на виручені гроші зрозуміло що придбали. Вони просто занапастили своє життя і врятувати їх не можливо. Хоча бабуся багато разів намагалася боротися з їхньою спокусою, та все намарно.
