Моя дружина наче мала дитина вся вимазалася у шоколаді. Так що мені довелося нести всі покупки самому та ще й слідкувати, щоб вона не забруднила нічого в машині

Я ніколи не любив ходити з жінкою на базар. Адже по неписаному правилу вона повинна обійти всі прилавки, все скуштувати, зачепитися язиками з кожної продавчинею. Але в останній наш похід за покупками перед днем народження сина вона д0вела мене до кипіння та мало не напоролася на свapку.

Після непотрібних кружлянь по рядах з величезними та важкими пакетами вона зупинилася посеред базару та почала розмовляти зі своєю подругою, яка також ледь тримала свої покупки. В той момент я вже нервово докурював другу сигарету, коли вона почала разом зі знайомою їсти шоколадку.

На шаленій спеці батончик вже давно перетворився у гарячий шоколад. За кілька секунд моя дружина вимазалась наче маленька дитина. Серветок в нас не було, у подруги також. А витерпіти ще одне коло по базару я не міг.

Вже злий, я вихопив в жінки її пакети, щоб вони не забруднилися і нервово пішов в сторону, де ми залишили автомобіль. Вже по дорозі, тримаючи в руках важкезні сумки, я уявляв що їй скажу, коли ми залишимось одні. Дружина ледве встигала за мною, адже йшла з піднятими до гори руками намагаючись не замастити себе та людей, які постійно заважали пройти.

Аж захекавшись я ледве дотягнув покупки та необережно закинув їх у багажник свого старенького авта. І тут я зрозумів, що якщо моя кохана зараз почне сідати в автомобіль, то забруднить своїми липкими руками весь салон, який так важко чистити.

Наче джентльмен з американських чи англійських фільмів я відчинив перед нею передні дверцята та тримаючи мою кохану за лікоть, щоб не забруднитися самому, допоміг їй сісти. А в самого аж закипало на серці від передчуття моменту, коли ми залишимось вдвох, та я зможу їй висказати все, що думаю.

Я вже збирався сідати за кермо, коли раптом мою дружину покликав старенький дідусь, який сидів у своєму давньому запорожцеві та курив.

– Ось бачиш, який в тебе галантний чоловік, – на слові «галантний» він спеціально зробив акцент на французький манір та посміхнувся. – І стільки сумок сам притягнув, і аж побіг, щоб відчинити тобі дверцята, і навіть допоміг сісти. Такого чоловіка ти повинна берегти як зіницю ока та здувати з нього пилинки.

Сідаючи в крісло, я не почув, що йому відповіла моя дружина. Та проїхавши кілька метрів мовчки, ми одночасно почали сміятися. Моєї злості як не бувало. В першому ж магазині я купив пляшку звичайної води та допоміг дружині помити руки.

Але після цього випадку я більше не ходжу з дружиною за покупками. А щоб їй не було важко, то відправляю з нею сина!