Поки Катерина розплачувалася в магазині, Сергій відійшов убік. Коли вона почала складати продукти у пакети, він взагалі вийшов на вулицю. Вийшовши з магазину, Катерина побачила чоловіка, який курив біля входу.
Сержу, візьми пакети, будь ласка, попросила вона, простягаючи чоловікові два важкі мішки.
Сергій подивився на неї, ніби вона пропонувала щось непристойне, і здивовано спитав:
А ти чого?
Катерина розгубилася. Що значило це «ти чого»? Чому він так реагує? Чоловік мав би допомагати своїй дружині це ж само собою зрозуміло. Дивно, коли жінка тягає важке, а чоловік йде порожніми руками.
Сержу, вони важкі, відповіла вона.
Ну і що? не здавався він.
Він бачив, що вона починає сердитися, але з упертістю не хотів брати пакети. Він швидко пішов вперед, знаючи, що вона не наздожене. *«Взяти пакети? Я що, вючний осел? Або служка? Я чоловік! Сам вирішую, що не брати! Нехай сама несе!»* думав Сергій. Сьогодні в ньому прокинулася бажання принизити дружину.
Сержу, куди ти? Візьми пакети! скрикнула Катерина, ледве стримуючи сльози.
Мішки справді були важкі, і Сергій знав це адже саме він набирав повний кошик. До дому було недалеко, хвилин пять пішки. Але з такою ношею шлях здавався нескінченним.
Катерина йшла додому, на очах виступали сльози. Вона ще сподівалася, що Сергій просто жартує та повернеться, але ні він йшов все далі. Її руки німіли від ваги, але вона, мов у трансі, продовжувала крокувати. Дійшовши до підїзду, вона сіла на лавку, знесилена. Хотілося плакати від злості та втоми, але вона стиснула зуби плакати на вулиці було соромно. Але зїсти цю образу? Ні. Він не просто її образив, а навмисно принизив. А той самий чоловік, який до весілля був таким уважним Він точно знав, що робить.
О, Катрусю! голос сусідки вивів її із задуми.
Добрий день, тітонько Ганно, відповіла вона, натягуючи посмішку.
Тітка Ганна, або Ганна Миколаївна, жила на поверсі нижче і колись була близькою подругою її бабусі. Після смерті бабусі вона допомагала Катерині, як мати. Більше рідніх не було мати жила в іншому місті з новою родиною, а батько давно зник з її життя. Тітка Ганна стала її єдиною родиною.
Без вагань Катерина вирішила віддати їй усі покупки. Адже нести їх було не дарма. Пенсія у тітки Ганни була невелика, і Катерина любила пригощати її смаколиками.
Ходімо, тітонько, допоможу вам піднятися, сказала вона, знову підхопивши важкі пакети.
На кухні у сусідки вона залишила все, промовивши, що це їй. Побачивши сардини, паштет, консервовані персики й інші ласощі, які вона так любила, але не могла часто собі дозволити, тітка Ганна так зворушилася, що Катерині стало соромно за те, що не робить так частіше. Вони попрощалися поцілунком у щоку, і Катерина піднялася додому.
Ввійшовши, вона побачила чоловіка на кухні він щось жував.
А де пакети? запитав Сергій, немов нічого не сталося.
Які пакети? спокійно відповіла вона. Ті, що ти допоміг мені нести?
Така др Ой, годі вже, не дратуйся, спробував пожартувати він, але в її холодному погляді прочитав остаточний вирок вона більше не буде його терпіти.
