ЖИТТЯ

Мамо, ви з чужою дитиною бавитеся, а з рідною онукою посидіти не можете?

Євгенія Петрівна живе зі мною по сусідству. Ми з нею в одному будинку мешкаємо вже 40 років. Коли ми зустрічаємось, то розповідаємо одна одній про свої справи.

У Євгенії Петрівни є донька Тетяна. Вона вже три роки, як вийшла заміж. З дітками дівчина не поспішала, хотіла все для себе пожити. Скільки Євгенія Петрівна її не умовляла:

– Таню, я вже на пенсії. Мені б онуків бавити, поки у мене є ще сили та енергія.

Реклама

Тільки донька її не слухала, Тетяна з чоловіком жили у Євгенії Петрівни. Вони збирали гроші на іпотеку, щоб було власне житло. Та і квартира у моєї сусідки була простора, місця всім вистачало. У кожного була своя кімната. Веселіше було Євгенії Петрівні, чим самій самотою.

За квартиру платили порівну, ніколи не шкодували їжу для матері, харчувалася всі разом. Євгенія Петрівна теж допомагала дітям, чим могла. То сніданок приготує зятю, щоб Таня не вставала, а довше повалялася в ліжку, то випере їхні брудні речі. Все було, як у звичайній сім’ї.

Нарешті донька втішила свою матір та повідомила, що та незабаром стане бабусею. Євгенія Петрівна почала готуватися. Вона купувала для майбутнього немовляти дитячі речі, підгузки та брязкальця.

А коли Таня народила, придбала ванночку для купання онучки та пеленальний столик. Бабуся зробила генеральне прибирання, провітрила приміщення. Усе підготувала для маленької онуки Оксанки.

Тільки коли дочку виписали з пологового будинку, її було не впізнати. Таня стала дуже грубою.

– Що це ти понаставляла у нашій кімнаті? Забирай все звідси! – невдоволено кричала донька.

Мати намагалася допомогти молодій сім’ї, а вийшло казна-що. Тетяна заборонила провітрювати кімнату, щоб не застудити дитину. Все не так робила Євгенія Петрівна. Вона намагалася підказати, як треба робити масаж грудей, що треба їсти, щоб було молоко та налагодилося грудне вигодовування. Тетяна нічого слухати не хотіла.

Євгенія Петрівна ображалася на доньку, але все списувала на післяпологову депресію. Та ситуація погіршувалося у міру дорослішання Оксанки. Таня не змінювалася, продовжувала бути грубою та незадоволеною.

Євгенія Петрівна змирилися з цим, хоч було їй тяжко на душі. Вона бачила, що Таня для своєї доньки нічого не робить. Оксанка могла кричати годинами, але потім заспокоювалась сама. Бабуся не втручалася у виховання онуки. Зовсім не так піклувалася Євгенія Петрівна про свою доньку, тому вона не могла на все це дивитися спокійно.

Тому знайшла інший вихід, щоб усього цього не бачити. Жінка знайшла собі роботу няні. Там вона могла виховувати чужу дитину, їй ніхто не казав, що вона щось не так робить. Євгенія Петрівна отримувала задоволення, доглядаючи чужу дівчинку. До того ж, ще за все це платили гроші.

Однак настав той момент, коли таки Тетяна попросила свою матір, щоб вона за Оксанкою подивилася. Їх з чоловіком запросили у гості, вони не могли відмовити. Євгенія Петрівна не виявила бажання погледіти онуку.

– Якщо я все не так роблю, то як же ти можеш мені довіряти Оксанку? – запитала Євгенія Петрівна доньку.

– Мамо, ви чужою дитиною займаєтеся, а за рідною онучкою не можете подивитися?

– Шукайте няньку! Ні, то відвозьте до іншої бабусі, а мене не чіпайте. – відповіла Євгенія Петрівна своїй доньці.

Образа нестримним лезом різала її серце. А ще жінка вже просто боялася, що донька скаже, що не так за онукою доглядала.

Реклама

Також цiкаво:

Close