Після того, як батько n0мep, Павло став сиротою при живій матері!

Нещодавно n0мep батько Павла, якого він дуже любила і цінувала. Тому прийдешнє літо не приносило йому ніяке задоволення. Біль втрати був нестерпний. Вони з мамою розлучилися, ще коли хлопець був малий. Вона подалась до Німеччини на роботу і приїжджала тільки на свята на кілька днів. А потім і взагалі забула за нього. Навіть через телефон не говорили, тільки лайкали одне одному фото, й оце вся материнська увага.

Звісно, прикро, така байдужість рідної матері до сина! Справжніх відносин як “матері з дитиною” у них не виникло. Це варто визнати. Однак, гірко було ще те, як безчесно вона вчинила з батьком, який любив її ще зі школи. Попри всі негаразди, він підтримував її й бажав тільки мати міцну родину.

У той час, коли все це відбувалось, Павло ще був зовсім малий. Зрозуміти, чому так трапилось, він не зміг тоді. Батько виховував єдиного сина, як не змогла б жодна мати напевно. Хоча Павло не знав материнської любові, батько намагався бути йому за обох.

Виріс здоровий і міцний юнак, четвірочник у школі, товариський студент. Майже відразу післся школи влаштувався на роботу і в усьому допомагав татові. Дівчата його теж полюбляли, бо був досить симпатичний, і кожна мріяла отримати собі такого чоловіка. Однак, справжнє кохання йому знайти ще не вдавалося.

Недавно батько занедужав, і Павло вирішив вперше зателефонувати матері за довгий час. Попри свою горідсть, не посоромився-таки попросити у неї гроші на лікування батька. Однак у відповідь почув “ні”. Розмова тривала 1 хвилину, а то і менше. Хвороба таки здолала батьковий імунітет, і той помер. Віднині Павло став справжньою сиротою при живій матері.

Він часто згадував їхні посиденьки з батьком на кухні й в майстерні, як вони разом рибалили, як вчив його стріляти з лука і ловити рибу. Невтямки йому було й досі, як так могло статись. Чому так швидко, на 42-році життя, він покинув його, не діждавшись внуків. Однак, вірив, що де б він не був, він завжди буде поряд з ним.

У Павла вже на той час була дівчина Світлана. Вони зустрічались уже рік і навіть разом ходили на батькову могилу. Вона була з заможної родини, дочка одного бізнесмена. Але на гроші він не зважав, бо був дуже закоханий у неї, як і вона в нього. Він був справжнім красенем з доброю душею й трагічною долею, а таких полюбляють найбільше.

Одного разу батько приснився йому і сказав: “Не зволікай! Якщо знайшов кохання, то зроби пропозицію і будьте разом. Не живи горем, а щастям. Найбільша радість для мене не туга за мною, а твоє щастя й усмішка”.

Дівчина мала свій бізнес, і Павло допомагав її його розвинути. Не хотів, щоб подумали, що він з нею через гроші, тому всіляко підкреслював, що він працює і докладає максимум зусиль, щоб стати на рівні зі своєю обраницею.

Він прокинувся серед ночі й зрозумів, що сон був не простий. Він запам’ятав геть усе, хоча ніколи особливо не запам’ятовує, що йому сниться. Після зробив чудову пропозицію на березі річки, найняв фотографа, який це все закарбує у світлинах, і запропонував своїй дівчині вийти заміж за нього.

Навіть мати вийшла на зв’язок, коли побачила їхні світлини у соцмережах і привітала їх смайликом. Павло аж не знав, чи то йому радіти, чи плакати. Був спантеличений. Однак, не все так просто! Поступово мати почала все більше звертати увагу на сина, писати йому і дзвонити. Все думав, що мати хоче повернутись до нього і він більше не буде сиротою.

Але це були фантазії. Мати вже знала про те, що у сина вже досить високе матеріальне становище і час від часу почала просити у нього кошти. Син не зважав, і продовжував їй надсилати то 100 доларів, то 300 після кожної розмови. Але одного разу, його наречена вивела на шлях істини. Вони поговорили й вона йому почала пояснювати, що мати тільки грошей від нього хоче. Це єдина причина її уваги й дзвінків.

Син вирішив її послухати й під час розмови з матір’ю після чергового прохання скинути їй кошти на карту, він відмовив. Довго сперечався з нею, а вона ще дужче прагнула переконати його, що все не так, а коли зрозуміла, що не вийде, почала сипати прокльони. Це була остання його розмова з матір’ю.