Чоловік програв мене та сина у карти

Мій чоловік обожнює ігри та ризик, тому з дитинства він грав у карти, а у підлітковому віці навчився грати у покер. Тепер, коли вже вік не той, то перейшов на комп’ютерні ігри. Я надіялась, що він у них просто гратиме, але згодом помітила, що з сімейного бюджету почали пропадати гроші, він мені це пояснив тим, що хотів трохи «задонатити» у гру й це було один раз, але нічого не змінилось…

Водночас у нас на роботі продавали путівки в Одесу по акції, не довго думаючи я придбала їх. Нашому синові 4 роки вже, а він ще ні разу біля моря не бував, та й для чоловіка не буде зайвим освіжити голову після роботи та постійних ігор у комп’ютері.

На щастя, картинка, яку мені описували, точно відповідали дійсності й приблизно три дні ми не вилазили з пляжу та моря! Згодом, мій чоловік віддалився від нас з сином, бо потоваришував з якоюсь компанією. Я не мала нічого проти, адже розуміла, що нові знайомі — це класно та й кожен відпочиває так, як йому добре.

Через кілька днів я помітила, що зовнішній вигляд мого чоловіка змінився у гірший бік. У нього з’явилися мішки під очима та втомлений погляд, та і я все рідше бачила його біля моря, а він до темної ночі сидів зі своїми новими друзями.

– У тебе щось сталось? Все добре?

– Так, не хвилюйся, відпочивай!

Наступного дня ми мали їхати додому й до мене підійшов красиво одягнений чоловік, один з компанії тих, з ким відпочивав мій чоловік.

– Вибачте, ви Наталя, так?

– Так, а що?

– Не знаю, як вам краще про це повідомити, але тепер ви та ваш син належите мені. Ваш чоловік програв вас мені у карти.

– Що ви за дурниці говорите? – запитала я, бо просто не могла повірити у сказане ним. А якщо це правда?То що мені робити? Бігти, ховатися?

– Ви не хвилюйтесь так! Ви мені подобаєтесь, тому я не хочу вас використовувати, а лише вирішив попередити вас. Я б на вашому місці розлучився, – сказав він, посміхнувся й пішов кудись.

У той момент я відправилась з сином у готель, зібрала наші речі та поїхала. Чоловік, схоже, добув ще один день відпустки й тоді повернувся додому.

Він намагався поговорити зі мною, щось пояснити, але я не хотіла нічого чути, тому просто вказала йому на двері та зібрані валізи.

Для себе через кілька днів я відкрила нове дихання. Раптом зрозуміла, що жити тільки з сином мені краще. Ми самостійно вибираємо, що будемо їсти, я не прибираю гори посуду біля комп’ютера, не встаю на декілька годин раніше, щоб приготувати йому обід з собою, і ще безліч різних дрібниць, які забирали мій дорогоцінний час, який я тепер витрачаю на сина.

Через кілька днів мені зателефонував чоловік, якому мій «наречений» програв мене й попросив про зустріч. Я вирішила не відмовляти, можливо, він би мені розповів ще щось, чого я не знала про свого чоловіка.

Але на зустрічі він розповідав тільки про те, як сильно у мене закохався й те, що хотів би провести зі мною все життя. На його розповіді я лише посміялась (ну, не хотілося мені знову пов’язувати своє життя з завзятим гравцем).

Але чоловік, його звуть Орест, був серйозно налаштований й цілий рік намагався завоювати моє серце. Постійні подарунки, квіти, добрі слова та хороше ставлення до сина. Але найсмішнішим було те, як він крав з моєї поштової скриньки рахунки та самостійно їх оплачував! Загалом, я здалась і ми одружилися!

Тепер мій чоловік постійно жартує про те, що насправді й не хотів їхати в Одесу, але щось його потягнуло й тепер він розуміє, який цінний приз зумів там «виграти».

Недавно до нас приходив мій колишній чоловік, просив допомогти йому та прихистити його, бо він догрався до того, що програв квартиру й піти він тепер не мав куди, бо з роботи його звільнили через масу кредитів…