Гроші від продажу бабусиної квартири мама з татом вирішили поділити порівну між мною та братом. Я вже декілька років збирала гроші на власне житло, тому зраділа, що зможу відразу купити двокімнатну квартиру. Та мій наречений мав свої плани щодо цього й почав вимагати, щоб ми купили спочатку автомобіль

Зараз мені 25 років. Я живу з нареченим на винайманій квартирі, працюю та збираю гроші на власне житло. У мене є чудові батьки, які підтримуються мене в усьому та брат-близнюк. Ми з ним дуже схожі ззовні, але характери в нас дуже різні: Андрій – спокійний, врівноважений, він завжди був слухняним та поміркованим, я ж – справжня шибайголова, хоч і дівчина, зі мною завжди було багато проблем, та я все ж таки непогано влаштувалася в цьому житті. Мій наречений, Ігор, більше схожий характером на мого брата, він дуже спокійний, до того ж добрий та розумний. Його дуже важко розгнівати, іноді мені здається, що саме тому ми змогли з ним прозустрічатися аж чотири роки.

Нещодавно в нашій родині сталася біда – померла бабуся – мамина мама. Моя мати – єдина дитина в сім’ї, тому все майно бабусі перейшло до неї. Бабуся мала деякі заощадження, трикімнатну квартиру в місті та невеликий будиночок за містом – дачу. Звичайно, ми з братом ні на що не розраховували, бо знали, що все майно перейшло до моєї мами.

З часу смерті бабусі вже пройшло пів року, тому мама переоформила все її майно на себе. Через декілька днів тато з мамою викликали нас на серйозну розмову. Мама сказала, що вони з татом вирішили допомогти нам – дати гарний старт для життя, а саме – гроші. Мама повідомила, що вони з батьком порадилися і тепер продадуть бабусину трикімнатну квартиру, а гроші розділять порівну між мною та братом. Батьки настояли на тому, щоб гроші ми витратили на власне житло, нам мало б вистачити на однокімнатні квартири для кожного.

Тут треба пояснити, що мій брат уже жонатий. Вони з дружиною зараз чекають на свого первістка, синочка. Я також уже чекаю, не дочекаюся, коли стану тіткою, адже попри кардинально полярні характери ми з братом дуже близькі й горою один за одного.

Тато спочатку поговорив з братом. Він запитав, чи мають вони з Мариною ще заощадження, щоб купити більшу квартиру, та брат відповів, що вони будуть народжувати в кращому пологовому з гарним лікарем, тому відкладені гроші підуть на це. Тоді тато запропонував, щоб батьки Марини також вклалися в покупку квартири, але це був не варіант, адже вони були бідними, жили в селі, прибуток отримували переважно зі свого господарства, тож розраховувати на їхню допомогу було зась. Брат порадився з дружиною, і вони вирішили купити однокімнатну квартиру, а потім уже збирати на більше житло, коли Марина знову вийде на роботу.

Тато також мав окрему розмову зі мною. Він, як з’ясувалося, сподівався, що я куплю квартиру собі до того, як вийду заміж за свого Ігоря. Мій наречений зовсім не подобався батькам, вони вважали, що він мене не любить по-справжньому через його постійну спокійність і поміркованість. До того ж батько казав, що Ігор – мамин синочок, а за такого виходити заміж не слід. Маму ж також насторожувало ставлення нареченого до мене, а ще більше – його мама, адже вона поза очі говорила про мене багато неприємних речей.

Знайомі ми були з мамою Ігоря поверхово. Лише один раз зустрілися в неї, коли прийшли на вечерю з Ігорем, щоб познайомитися. Мама нареченого видалася мені не дуже приємною особою. Вона була досить різка, незадоволена всім чим можна, а також переповіла мені чутки про всіх сусідів, тож я відразу подумала, що стосунки в нас точно не складуться. Після того мама Ігоря почала пліткувати й про мене, та я не думала, що Ігор її слухає, до того часу, як повідомила, що збираюся купити квартиру.

Після розмови з батьками я прийшла в нашу квартиру дуже щаслива. Я сказала, що ми нарешті зможемо купити власне житло. Та Ігор відразу ж спохмурнів, він сказав, що не буде влазити в кредити, що його мама попереджала, що так можна залишитися й без грошей, й без житла. Коли я розповіла свою гарну новину й сказала, що можна додати накопичені нами гроші та відразу купити двокімнатну квартиру, то Ігор відмовився! Він почав вимагати, щоб ми купили йому машину, так він зможе заробити більше грошей (бо в нього була робота з нестабільною зарплатнею, й іноді виходило так, що за цілий місяць він майже нічого не заробляв, добре, що в мене гарна зарплата).

Я почала вмовляти Ігоря, адже мені вже 25 років, йому – 28, час задуматися про весілля та дітей. Але тут Ігор розсміявся, він казав, що з мене не вийде гарної матері, і що я повинна ще сама вирости перед народженням власних дітей, бо й себе доглянути не в змозі! Це вперше Ігор сказав мені такі образливі слова, потім він зізнався, що так думає і його мама, і я зрозуміла, звідки «ноги ростуть».

Ігор почав наполягати, щоб ми купили однокімнатну квартиру й придбали гарну машину в кредит для нього, якраз би вистачило грошей на перший внесок. З цього приводу ми сперечалися щодня майже протягом тижня, часто наречений повторював образливі слова, які говорила його мама про мене. Тоді я не витримала та сказала Ігорю збирати речі та йти до своєї мами, їм удвох буде краще. Він так і зробив.

Зараз Ігор попросив пробачення та просить мене поновити стосунки. Та я сумніваюся, що в нас щось вийде, думаю, батьки мали рацію…