ЖИТТЯ

Дочка знuщила мою нову сім’ю. Невже так вaжкo зрозуміти, що я просто хочу жіночого щастя

Моя дочка від першого шлюбу знuщила мою нову сім’ю. Але почнемо з того, що мій перший шлюб навряд чи можна таким назвати. Якщо дивитися на питання чисто з юридичного погляду, то ми мали з її батьком у паспортах відмітки про те, що ми чоловік та дружина. Але насправді це були лише відмітки.

Я ніколи не кохала того чоловіка. Він взагалі випадково став моїм чоловіком. Я кохала зовсім іншого, а ось він за мною бігав наче тінь. Буквально не давав пройти. Хлопець, в якого я була закохана, одружився. Мені було так погано, коли я дізналася цю новину, що вирішила йому помститися (хоча йому взагалі було байдуже) й провела ніч з тим, який бігав за мною. В результаті однієї ночі я завагітніла. Він радів, а я не знала, що робити.

Перше, що прийшло на думку – зробити аборт, але я не наважилася. Він запропонував одружитися. Оскільки я була у відчаї та не знала, що робити далі, то погодилася. Однак побудувати щасливу родину в нас не вийшло. Після народження дочки я не витерпіла та покинула його. Зрозуміла, що це була помилка.
Я повернулася у рідне місто. Дочкою займалася мама, а я шукала собі нового чоловіка. Однак, коли вони дізнавалися, що я з «причепом», то зникали швидше, ніж я встигала щось пояснити. Хочеш відігнати чоловіка, скажи, що ти маєш дітей. Пройшли роки, і я змирилася з тим, що мені доведеться на старості років жити самій та збирати у квартирі котів, щоб не померти зі нудьги. Звісно, я перебільшую, але відчуття було саме таким.

Реклама

Коли дочці було дев’ять років, то я знайшла чоловіка, який погодився з тим, що я не сама. Колишній військовий, він сам зізнався, що має дітей. Ми довго зустрічалися, перш ніж я наважилася його познайомити з ним. Але все пройшло ідеально. Через якийсь час ми одружилися. Я раділа. Невже в мене нарешті з’явився чоловік? Так пройшло ще дев’ять років мого життя. Дочка виросла, і я стала помічати, що її стосунки з вітчимом геть зіпсувалися. Вона не могла його терпіти та налаштовувала мене проти нього. Спочатку я ніяк не реагувала на це, а потім стала піддаватися їй. «Подивися на нього, для чого він тобі. Він же нічого не хоче робити, хіба потрібен такий чоловік?» – крапля за краплею дочка не переставала мене підточувати.

А потім я почала по-іншому дивитися на чоловіка. Більше мені не хотілося з ним жити. У паспорті з’явилася друга відмітка про розлучення. А дочка поїхала на навчання й покинула мене. Ось тепер я думаю, для чого вона це зробила? Чому вчинила так нелогічно? Невже вона не хотіла, щоб я була щаслива як жінка.

Реклама

Також цiкаво:

Close