Мамо в нас така собі Марічко, знову мокрий рушник на гачку у ванній залишила? Голос свекрухи пролунав
Не повчайте мене жити Маринко, впусти мене! Я вже не можу з ними жити. Це не дім, а справжня каторга
Ти знаєш, Оксано, каже мені Ігор, не відриваючи погляду від тарілки з борщем, куди вмочує шмат сала
Безмежна нахабність Ну що, Марисю, скажи чесно, знову завів Олексій, Яка різниця, кому ми здаємо дачу?
Щоранку Олеся прокидалася під мелодію дощу, що стукав по старому підвіконню їхньої київської квартири
Йди до хати! Там із тобою й поговорю! невдоволено кинув Остап. Ще цього бракувало, щоб усе село чуло
Без запрошення Віктор Олексійович тримав у руках пакунок із ліками, коли сусідка з четвертого поверху
Етап I. Зникнення тиша, яка дзвенитьВін пішов несподівано без грюкання дверей, без криків чи сліз.
Йди до хати! Там із тобою й поговорю! невдоволено кинув Остап. Ще цього бракувало, щоб усе село чуло
11 грудня 2022 р. Колись я й уявити не могла, що напишу у власному щоденнику таке. Але, здається, треба