Мельник Богдан

Посеред ночі Оксана Шевченко прокинулася від того, що поруч було порожньо. Вона несміливо простягнула

Ти сьогодні сказав, що одружився зі мною, бо я «зручна»! Ну й що? він знизав плечима. Хіба це погано?

Василю, ми пять років чекали. Пять. Лікарі сказали дітей у нас не буде. А тепер… Василю, дивись!

Пані Коваленко знову подивилася у бокове вікно. Автомобіль повільно прослихав серед клаксонів міста

Оленко Іванівно, треба дівчині вчитися далі. Такі ясні голови рідкість. Вона ж у мови та літературу вміє

Швидка приїхала за кілька хвилин, але для Ганни ці моменти здалися вічністю. Між свідомістю та несвідомістю

Не можу повірити! Мій найкращий друг батько мого сина Олега! Чотири роки годував, годував, а він не мій

Чоловік у костюмі зупинився біля прилавка. Його холодний, але контрольований погляд спинився на галасливому хлопцеві.

Гаразд, хлопці, хапайте сітку, сказав Ігор і взяв підсака. Біда не чекає. Ігор керував катером по дніпровській

Дівчинко, ти до кого? запитав я. Я шукаю маму, ви її не бачили? На мене подивилась маленька дівчинка