Автор: Мельник Богдан
В старенькому зошиті я записую все, що трапляється в нашому житті щоб не втратити жодної історії.

Кота Трохима тричі повертали зі слізними записками, як небезпечного. Я забрав його додому і майже одразу

Все життя я вірила, що якщо матиму власну квартиру, життя нарешті стане на свої місця. Мене так виховували

Ніколи не думала, що можу ревнувати до власної доньки. Це звучить навіть огидно, коли промовляю подумки.

Мій чоловік мав бабусю. Кожного літа він проводив у неї в селі під Полтавою. Вона ніколи не була проти цього.

Усе життя я казала, що мені не потрібен батько. Так було простіше. Коли мені виповнилося десять, він пішов.

Олена Сергіївна була жінкою величною. Не ходить, а ступає. Не дивиться, а дивиться крізь тебе.

Сказано зі страху Олеся тримала в руці аркуш із переліком аналізів і направлень, ніби той міг втримати

Ти б хоч у дзеркало на себе глянула, перш ніж сідати за стіл, його голос був холодний й зверхній.

14 грудня, четвер. З самого ранку падав сніг важкий, липкий, не танув, а щільно стелився по київському



