Автор: Мельник Богдан
Та сама сусідка з п’ятого поверху Михайло Петрович завжди знав, що коїться у їхньому будинку.
Мій щоденник. Сьогодні важкий день. Бачив, як кохана вбиває нашу любов власними руками. Все почалося
Ще те горе, що не відпускає Марічка Павлівна обтерла пил з рамки фотографії, де вона сама в білому халаті
За вікном уже сутеніло, а мами все не було. Мар’яна, крутячи колесика своєї візка, під’
– Годі мовчати! – вигукнула Леся, вдаривши долонею по столу. – Я десять років терпіла твої витівки, а
Олесь стоїть перед знайомими дверима та вагається натиснути дзвінок. В руці велика сумка з речами, а
– Тебе тут нема! – Орисине горло перехрипло від люті. – Чи ти зрозумів? У цій родині для тебе місця більше немає!
Я осирітів у шість років. Ми вже з сестренкою були дві дівчинки, а мама народжувала третю. Пам’ятаю
Ксенія Гнатівна м’яко поправила складку під писанкою з квітами і знову подивилася на годинник.