Автор: Мельник Богдан
Та лишень підступив я до вікна, дивлюся на зливу, що по шибках котить, немов ті наші надії, й раптом
Ті часи були не найлегші. Оксана стояла перед люстром у білій сукні, а вірити в те, що трапилось, так
Він пішов — і залишився ближчим — Не смій повчати мене! — Голос Мар’яни розрізав тишу. Вона стояла посеред
Мар’яна стоїть біля кухонного вікна, жуючи чорствый хліб з маслом та вдивляючись у сусіднє подвір’я.
Ранкова метушня на Хрещатику мала свій упевнений ритм: цокіт підбоїв по бруківці, перелякані гудки в
— Це моя лялька, чіпай свою! — вистрибнула Соломія, видираючи з рук старшої сестри фарфорову красуню
Сьогодні я згадав сумну історію бабусі Ганни Андріївни: пробудившись ледь-ледь, вона відчула різкий біль
“Ти навіть ходити не можеш!” — він насміхався. Але вона зробила один крок, і все змінилося.
Отче, чуєш, стою я на кухні біля вікна, тримаючи в руці вже холодну чашку чаю, й дивлюся, як у дворі