Мельник Богдан

Якби ми зустрілися раніше… Марійка прийшла до поліклініки вчасно, взяла у реєстратурі картку й піднялась

«А якщо батьки справді розлучаться?» Від цієї страшної думки у Сашка стиснуло живіт і захотілося плакати.

Ось адаптована історія: Я просто хотіла бути щасливою Оксана відкинула ковдру, перевернула подушку на

**Таємниця старої фотографії** Микола та Олеся навчалися в одній групі. Дівчина як дівчина, нічим особливим.

У сюрійний сон, де логіка ковзала, ніби масло по сковороді, Остап зупинив свій “ЗАЗ”

Був повільний вівторковий день, коли він зайшов — пан Богдан, наш тихий постійний відвідувач.

У сні, важкому та густому, як мед, я йшла додому з магазину. Мій живіт був великий, немовітний, а кожен

Ось адаптована історія, переписана під українську культуру: Віра не хотіла нічого розповідати матері

Боляче пам’ятати, неможливо забути Квітень тішив теплом, а на початку травня раптом похолодало — два

Дві ночі та один день Соломія то й діло споглядала на годинник. Час повз із швидкістю равлика, повільно