Мельник Богдан

Лінував осінній дощ, а Ганна стояла біля вікна свого маленького, зношеного дому, й сльози змішувалися

Сьогодні притиснувся спиною до шершавої холодної стіни, закрив очі. Здавалося, ноги не носять.

**Довірливий чоловік і пляшечка з отрутою** — Приїхали, мамо, — Тарас відчинив перед матір’ю двері авто.

Журавлики-кораблики плинуть у небі… Оксана прокинулася й блаженно потягнулася. Потім задумалася, який

— Хочеш, забирай дитину собі, мені не шкода. Бачити її не можу. Але дай мені грошей,— сказала Віка.

**Сон, що обернувся кошмаром** — Якого біса ти лізла в мій ноутбук? — Олексій навис над Марійкою.

Між нами прірва… Оксана після розлучення з чоловіком довго не могла прийти до тями. Адже підозрювала

Що ж, робиш ти це заради сина? Не треба. Я сподіватимусь, а ти не зможеш полюбити мене…

— Та ж сама ж запропонувала забрати до нас маму. Я тебе не нав’язував, — сказав Олег Наталі.

— Ти вирішила народжувати дитину без чоловіка? Тобі не соромно, мамо? — з докором запитала Оля.