Автор: Мельник Богдан
**Сон про дарунок** Оксана пройшла кімнатами, перевірила, чи все вимкнено, чи залишає порядок.

Олена монотонно гладила сорочки на пральній дошці. Спина була мокра від спеки, а від праски так і валило

У відпустку за щастям Ми цілий рік мріємо про відпустку, готуємось, сподіваємось, що повернемось звідти

У перший же день в університеті дві дівчини одразу помітили одна одну. Обидві гарненькі, зовні схожі.

**Просто така доля** Оксана поспішала додому. Під талим снігом траплялися острівці льоду, ноги роз’їжджалися

Ще одна проблема… – Юлечко, ну піди зі мною, будь ласка, – благала Соломія. – Не хочу. Я там нікого не знаю.

Якби не ти… Оксана та Марічка дружили змалечку: разом ходили до садочка, у школі сиділи за однією партою.

— Скільки вам років? — пластичний хірург Віктор Сергійович Коваль впільно дивився на гарне обличчя Соломії.

Роса ще не зійшла з трави, туман повільно відступав до протилежного берега річки, а сонце вже викочувалось

Ранкова роса ще не обсихала на трави, туман поволі відступав до протилежного берега річки, а сонце вже










