Мельник Богдан

Не таким принцем він виявився… Оксана зустріла Олега, коли той щойно повернувся зі служби.

Я — Соломія, а не Мотря Соломія сяяла від щастя — вона здала всі іспити! Не лише на відмінно, але достатньо

Розбита довіра: історія про зраду, яку неможливо пробачити — О, Соломіє! Вітаю, люб’ моя, — зніяковіла

**Ім’я, що змінило все** — Рідненька моя, бідолашна дівчинка… — шепотіла крізь сльози Ганна, притискаючи

**Осінь прощення** — Наталію Вікторівно, нащо вам це?! Нехай Коваль її оперує! — голос медсестри Олени

Двері скрипнули майже одразу, ледь він натиснув дзвінок. На порозі стояла літня жінка, років вісімдесят

Вона не прийшла… Бо більше не зможе Він повернувся з відрядження трохи раніше, ніж зазвичай — о

Запізніле розкаяння Ніколи Оксана не мріяла про другу дитину. З Іваном вони вже мали семирічного сина

**Спадок чужої крові** Сьогодні, як завжди, повернулася з роботи додому. Пуста квартира зустріла мене

У приміщенні ординаторської панувала незвична, дзвінка тиша. Головна акушерка, Ганна Іванівна, сиділа