Автор: Гриценко Іван
Що, не подобається, що я хочу власну родину, а? Втік від вас, почав своє життя будувати, а ви приперлися

Та куди ж вона дінеться? Ти розумій, Віталію, жінка як орендована «Таврія»: поки ти в неї пальне заливаєш

Доглядальниця для вдівця Це було давно, ще в ті часи, коли на вулицях Полтави розквітала черемуха, трамваї

Добра жінка. Що б ми без неї робили? А ти їй всього лише дві тисячі гривень щомісяця даєш. Ганно, ми

Світлофор щойно змінився на червоний, і це коротке, механічне зітхання міста було мені до болю знайоме.

Слухай, маю для тебе одну таку історію просто серіал якийсь! Уяви собі: Ярина, така гарна дівчина зі

Соромно мені тебе до гостини водити, сказав Денис, не відриваючи очей від свого смартфону. Там будуть люди.

Найскладніше в тому, щоб жити поруч із цуценям зовсім не те, що уявляють собі більшість. Це не ті прогулянки

Не очікував від чоловіка Запис у щоденнику Оленко, треба щось вирішувати зі зітханням сказав я у слухавку.

Уяви собі, дощик тихенько моросить на вузьких вуличках Львова, наче саме небо сплачує якісь свої борги.








