Гриценко Іван

Як я девять років удавав щасливого, виховував не свого сина та молився, аби правда не випливла.

У мого чоловіка була бабуся Оксана. Він проводив у неї кожне літо в її хаті на околиці Львова.

Пізній подарунок Автобус різко тремтів на вибоїнах, і я, Григорій Семенович, ледь устояв на ногах, двома

Скамейка у під’їзду Віктор Степанович вийшов у двір на початку другої. Віскі нили вчора доїв останній

Без «треба» Олексій відчиняє двері й бачить на кухонному столі три тарілки з підсохлими вермішелями

Останнє літо вдома Володимир приїхав у середу, коли обіднє сонце вже розігріло дах так, що шифер хрипко

Житимемо одне для одного Після смерті матері Ярема довго не міг прийти до тями. Останнім часом мати лежала

Коли моїй донечці Лесі було лише 6 років, померла моя дружина. Відтоді моє життя змінилося назавжди.

Іди, Сергію Тарілки з остиглою картоплею та вінегретом так і лишились сиротливо стояти на столі.

Оленко, ти що, зовсім забула про пилосос? В мене від цього пилу вже очі печуть. Ти подивись, тут уже