Гриценко Іван

Чужий наречений У нашому селі Заріччя відбулася весела весільна подія, така, що вся громада на вухах стояла.

Зараз, у листопадовий вечір, за вікном різко стукає сніг із дощем, а у вітрових трубах завиває вітер

«Жити без неї не можу» Я Олена Коваль, мама в декретній відпустці. Мому сину Тараську вже два з половиною роки.

ПОКИ НЕ ПІДЗІРВАЛО У дванадцять років у Олени операція. Проста, планова. Година під наркозом, легкі маніпуляції

Вона доглядала його, немов за власною дитиною. Він лише бажав, аби вона померла.Елена не кричала.

Племінниця Зоряна приїхала до мене в гості, а ображається, що я її не году. Я живу в Києві, а моя старша

СІМЯ МИХАЙЛА Подруги Марії клялись, що її син вибрав майбутню дружину в спіху, з заправки до кафешки.

Оленко, сонечко, ти ж в субботу вільна? голос свекрухи в трубці звучав звичноласкаво, з тією особливою

«Нікому його не заберуть». У притулку «Добрий Хвостик» у Києві не було окремих кімнат всі перебували

Дівчина поділилася обідом зі школярем, який голодував; через роки він зявився на її весіллі, і хто б